Еоркенберт (король Кенту)
Еоркенберт (давн-англ. Earconbert, Eorcenberht, Arcenbryht; ? —14 липня 664) — король Кенту у 660—664 роках.
| Еоркенберт | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер |
14 липня 664 ·епідемія мору |
| Національність | юти |
| Діяльність | монарх |
| Титул | король Кенту |
| Термін | 660—664 роки |
| Попередник | Едбальд |
| Наступник | Егберт I |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Ескінги |
| Батько | Едбальд |
| Мати | Емма Австразійська |
| Брати, сестри | Ерменред і Eanswithd |
| У шлюбі з | Сексбурга Східноанглійська |
| Діти | 2 сина і 2 доньки |
Життєпис
Походив з династії Ескінгів. Молодший син Едбальда, короля Кенту, та Емми (доньки Теодеберта II, короля Австразії). Про дату його народження нічого невідомо. Його ім'я має франкське походження. Можливо ще засів панування батька оженився на доньці Анни, короля Східної Англії.
640 року після смерті Едбальда разом з братом Ерменредом успадкував трон Кенту. Форма їх керування достеменно невідома: за однією версією вони панували разом, за іншою — поділили королівство на західне та східне. Через декілька років брат помер, й Еоркенберт став одноосібним володарем.
Еоркенберт був великим прихильником християнства. Він наказав знищити поганських ідолів на території королівства і зобов'язав всіх жителів дотримуватися посту, видавши декілька законів (в подальшому стали основою для законодавства в Сассексі та Ессексі).
У 655 році після смерті Гонорія домігся обрання архієпископом Кентерберійським сакса на ім'я Деусдедіт. Це стало перше призначення англосакса на церковну посаду. Еоркенберт і Деусдедіт померли під [[час епідемії невідомої хвороби в 664 році. Можливо це була чума]]. Йому спадкував син Егберт I.
Джерела
(англ.)
- Kirby, D. P. (1991). The Earliest English Kings. London: Unwin Hyman. pp. 42–44. ISBN 0-04-445691-3.
- Barbara Yorke: Kings and Kingdoms of early Anglo-Saxon England. Routledge, London-New York 2002, ISBN 978-0-415-16639-3