Епоха

Історична епоха — термін для позначення єдності якісного стану суспільної системи та історичного часу; категорія, в якій фокусується динамічний аспект соціального простору й часу, пов'язаного з діяльністю людей, їхньою соціальною активністю.

Вживання терміну

Поняття «Епоха історична» вживають для позначення своєрідності певного відтинку часу, історії; Епоха історична охоплює весь конкретно-історичний зміст певного етапу історії. Вживається також для позначення подій, що відіграють вирішальну роль і пов'язані з принциповими якісними змінами в житті суспільства.
Іноді поняття «Історична Епоха» розглядається як таке, що фіксує поверхове, плинне в суспільному житті, те, що не повторювалося в минулому, не має значення для майбутнього (Гегель).
З поняттям епохи пов'язується також типове, істотне, спрямоване на підвищення соціальнополітичної активності народних мас, зумовлене співвідношенням класових сил (В. Ленін). Історична Епоха може означати також час кризи, занепаду, краху. З поняттям «Історична Епоха» пов'язують вичленування певного моменту неповторності, безпрецедентності, дискретності соціального часу[1].

Сучасне літочислення

У всіх державах Європи та більшості країн світу сучасне літочислення нашої ери, включно з XXI століттям та 3-тім тисячоліттям ведеться від Різдва Христового і позначається латинською > Anno Domini, або скорочено: A.D./AD. Повністю фраза звучить: лат. Anno Domini Nostri Iesu Christi (в рік Господа нашого Ісуса Христа). За таким літочисленням нульового року немає, тому 1 рік AD (нової ери) йде відразу ж після 1 року до Різдва Христового (до нової ери). В українській мові вживається відповідник "рік Божий", "року Божого" (р. Б.).

Примітки
  1. Епоха Історична

Див. також

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.