День
Тривалість дня в різних широтах планети
Тривалість дня залежить від географічної широти пункту спостереження і часу року, зміна тривалості дня протягом року є наслідком нахилу площини екватора Землі до площини екліптики, який становить приблизно 23°26′: при річному русі Землі навколо Сонця видиме положення Сонця переходить з південної півкулі небесної сфери в північне і, відповідно, змінюється полуденна висота Сонця над горизонтом.
У північній півкулі найкоротшим днем є день зимового сонцестояння, найдовшим — день літнього сонцестояння, при весняних і осінніх рівноденнях тривалості дня і ночі рівні.
У межах полярних кіл тривалість дня у літній період перевищує добу, це явище отримало назву полярного дня. Тривалість полярного дня максимальна на полюсах Землі і становить більше шести місяців (на Північному полюсі — приблизно з 18 березня по 26 вересня).
Цікаві факти
Сучасне літочислення у днях
У всіх державах Європи та більшості країн світу сучасне літочислення у днях, місяцях та роках нашої ери, включно з XXI століттям та 3-тім тисячоліттям ведеться від Різдва Христового і позначається латинською > Anno Domini, або скорочено: A.D./AD. Повністю фраза звучить: лат. Anno Domini Nostri Iesu Christi (в рік Господа нашого Ісуса Христа). За таким літочисленням нульового року немає, тому 1 рік AD (нової ери) йде відразу ж після 1 року до Різдва Христового (до нової ери). В українській мові вживається відповідник "рік Божий", "року Божого" (р. Б.).
Дивись також
Посилання
- День // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 323. — 1000 екз.
- День // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.