Рік

Рік позасистемна одиниця вимірювання часу, що відповідає періоду обертання Землі навколо центра мас Сонячної системи та позірним видимим рухом Сонця по екліптиці[1]. Схожим чином це може стосуватись будь-якої планети, наприклад, марсіанський рік в астрономії це період обігу Марса довкола Сонця.

Аналема, яка ілюструє розташування на небосхилі Сонця в один і той же час доби протягом року

Земний календарний рік в григоріанському і юліанському календарях дорівнює 365 добам в невисокосних роках, і 366 добам в високосні роки. Доба дорівнює періоду обертання Землі навколо своєї осі, тому можна сказати, що Земний рік приблизно дорівнює 365 обертам Землі навколо своєї осі.

Основні параметри

Багато процесів у живій та неживій природі мають річну циклічність, тобто повторюються один раз на рік. У помірних широтах рік поділяють на чотири пори року: весну, літо, осінь і зиму. Циклічність пояснюється зміною височини дуги, що нею рухається сонце небом. Влітку сонце підіймається високо над горизонтом, його промені падають на землю під більшим кутом щодо горизонту й нагрівають її сильніше. Взимку сонце рухається низько над обрієм, а тому кут падіння променів менший, і земля прогрівається слабше. З астрономічної точки зору циклічність пояснюється тим, що земна вісь нахилена щодо площини обертання Землі навколо Сонця.

Етимологія

Слово «рік» пов'язане зі схожими за змістом термінами у слов'янських мовах: рос. рок — «доля» (рік, термін, час, пора, доба); біл. рок — «рік»; дав.-рус. рокъ — «вік, доля»; пол., чеськ., словац. і н.-луж. rok — «рік»; мак. rok, словен. ròk — «термін»; староцерк.-слов. рокъ — «призначений заздалегідь термін»[2]

Астрономічні визначення тривалості року

Планета Земля завдяки своїй несферичній формі та впливу інших небесних тіл здійснює складний рух. Обертаючись навколо Сонця, вона водночас обертається навколо своєї осі, яка в свою чергу здійснює періодичні рухи нутацію й прецесію. З урахуванням цих процесів точне визначення тривалості року, необхідне в астрономії, не проста задача.

Існує кілька визначень тривалості року, які мають дещо різні значення.

Тропічний рік, який є основою григоріанського календаря, визначається як період, за який екліптична довгота Сонця збільшується на 360°. Екліптична довгота вимірюється відносно весняного рівнодення, тобто тропічний рік — це проміжок часу між двома весняними рівноденнями. Тривалість цього проміжку дещо змінюється. Для 2000 року тропічний рік дорівнював 365 діб , 5 годин, 48 хвилин, 46 секунди.

Сидеричний або зоряний рік визначається як проміжок часу, за який Земля здійснює повний оберт в системі відліку, пов'язаному із зорями. Сидеричний рік довший від тропічного приблизно на 20 хв. у зв'язку з прецесією земної осі. На 2000 рік тривалість сидеричного року становила 365 діб 6 годин 9 хв. 9.7676 с.

Аномалістичний рік визначається як час, потрібний Землі для здійснення одного оберту відносно апсид, точніше як час між двома перигеліями. Середній аномалістичний рік дорівнює 365,259 636 діб (365 доби 6 год 13 хв 52,6 с на 2011)[3]. Він дещо довший за сидеричний рік у зв'язку з прецесією земної орбіти.

Визначення юліанського року опирається на визначення секунди. Юліанський рік дорівнює 31 557 600 с або 365,25 діб по 86 400 с кожна. Визначення юліанського року не зв'язане з астрономічними спостереженнями. Воно фіксоване, а не змінюється з часом внаслідок різноманітних впливів на рух Землі. Таке визначення потрібне, наприклад, для означення світлового року — астрономічної одиниці довжини. Тривалість секунди визначена Генеральною конференцією мір і ваг за цезієвим стандартом.

Гаусів рік — сидеричний рік планети, масою якої можна знехтувати в порівнянні з масою Сонця. Це зручне поняття в фізиці. Гаусів рік визначається гравітаційною сталою. Тривалість Гаусового року 365,256 898 3 доби (365 діб 6 год 9 хв 56 с).

Драконів рік або екліптичний рік — час, потрібний Сонцю для того, щоб здійснити один оберт відносно того ж місячного вузла, тобто точки де орбіта Місяця перетинає екліптику. Цей рік пов'язаний із затемненнями, які відбуваються тоді коли як Місяць, так і Сонце перебувають поблизу місячного вузла. Середня тривалість екліптичного року дорівнює 346,620 075 883 діб (346 діб 14 годин 52 хвилин 54 с на 2000 рік).

Отже, і аномалістичний, і тропічний, і драконів роки визначені в неінерційних системах відліку, що обертаються з різними кутовими швидкостями відносно інерційної системи, у якій визначено сидерический рік.

Календарний рік

Через те, що тривалості астрономічних циклів не кратні одна одній, існує проблема у розподілі місяців за роками і днів за місяцями. Для її вирішення і були розроблені різні календарні системи. Календарні цикли (добовий, місячний і річний) будуються так, щоб максимально відповідати астрономічним циклам (обертання Землі навколо своєї осі, рух Місяця навколо Землі і, у свою чергу, Землі навколо Сонця).

Головна проблема полягає в тому, що довжина тропічного року більше місячного року приблизно на 11 днів. Це означає, що не можна побудувати тропічний рік з цілої кількості синодичних місяців.

Питання про точне визначення кількості днів у році було важливим для практичної діяльності людини з прадавніх часів. Періодичність змін пір року та інших земних природних явищ надто залежить від погоди, а тому не може забезпечити потрібну точність. Спостереження за зоряним небом дають набагато кращі результати. Важливими опорними точками в таких спостереженнях є дні сонцестояння та рівнодення. Аналіз результатів показав, що рік не складається із цілого числа діб. Його тривалість лежить у межах між 365 та 366 днями, дорівнюючи приблизно 365 добам із четвертю. На основі цих даних був затверджений юліанський календар, в якому кожен четвертий рік тривав 366 діб і називався високосним.

До юліанського календаря в Стародавньому Єгипті, Вірменії, Персії використовувався нечіткий рік (annus vagus), який дорівнював 12 місяцям по 30 днів. Решту 5 або 6 днів вставлялися в календар додатково. Подібну систему літочислення застосовували також ацтеки та майя.

Поступово з плином століть виявилося, що тривалість року не дорівнює 365 діб та 6 годин точно, а тому дати сонцестояння і рівнодення змінюються. До XVI століття вони змістилися на 10 днів. Тому в 1582 було запроваджено новий григоріанський календар, названий на честь Папи Римського Григорія XIII. Григоріанський календар передбачає поправки до юліанського, які дозволяють компенсувати зміну дат сонцестояння і рівнодення. Цим календарем ми користуємося й досі.

Календарний рік у григоріанському та юліанському календарях дорівнює 12 місяцям (365 діб у невисокосні роки та 366 діб у високосні роки).

За григоріанським календарем рік поділяється на 12 місяців, які мають тривалість 30 днів або 31 день, крім лютого, який триває 28 днів у невисокосні роки й 29 днів у високосні роки.

Календарні роки нумеруються. Початком відліку в григоріанському календарі вибрана приблизна дата народження Ісуса Христа. До років, які минули після цієї дати іноді додається позначення AD (Anno Domini — рік Господа). Роки, що передують цій даті відраховуються в оберненому порядку і позначаються до н. е. Наприклад, 2 до н. е. передував 1 до н. е.. Нульового року не існує.

Місячний рік триває 12 повних місячних циклів, приблизно 354,37 діб. Місячний рік є основою для місячного календаря. Місячний календар зсувається відносно сонячного кожного року на 11-12 днів. Його використовують здебільшого для релігійного літочислення, крім Саудівської Аравії, де місячний календар чинний також у комерції.

Період із 10 років називається десятиліттям, із 100 років століттям, із 1000 років тисячоліттям.

Інші періоди часу, які називають роками

Галактичний рік період обертання Сонця і найближчих до нього зір довкола центру Галактики[4]. Галактичний рік дорівнює приблизно 225—250 млн земних років.

Платонівський рік (великий рік, світовий рік)[5] — період в прецесії осі обертання Землі. Платонівський рік дорівнює за різними даними від 25 700 до 25 800 звичайних календарних років.

Символ

У Міжнародній системі одиниць (SI) символом для позначення як одиниці часу є символ «a» від скорочення латинського слова annus (1 a = 365 d або 366 d), що визначено в інформаційному додатку[6].

В англомовних виданнях ненаукового спрямування інколи використовуються скорочення «y» або «yr»[6][7][8], а також у науковій літературі, переважно в геології, археології та палеонтології, де скорочення «kyr, myr/m.yr/m.y., byr/b.yr/b.y.» (відповідно, тисячі, мільйони та мільярди) та їм подібні позначення інколи неформально застосовуться для вказання тривалостей та інтервалів часу[7][8].

Символ a

Стандарти NIST SP811[9] та ISO 80000-3:2006[10] пропонують до використання символ «a»[6] (хоча a також використовується як позначення одиниці площі ар, але контекст використання зазвичай дозволяє легко відрізнити ці величини)).

Стандарт США для програмування «Уніфіковане позначення одиниць вимірювання»[11] усуває неоднозначність між різними символами, вказаними у стандартах ISO 1000, ISO 2955 та ANSI X3.50[12], через використання

ar для арів та:
at = 365,24219 доби для середнього тропічного року
aj = 365,25 доби для середнего юліанського року
ag = 365,2425 доби для середнього григоріанського року
a = 1 aj рік (без подальшого уточнення).

Визначення, спільно ухвалене Міжнародним союзом теоретичної і прикладної химії та Міжнародним союзом геологічних наук, рекомендує для використання annus (скорочення a) для року, визначеного як тропічний рік у 2000 році[13][14]:

a = 365,24219265 доби = 31556925,445 секунди

Така нотація суперечить ранішій домовленості між геофізиками про використання a лише для виразів «років тому», а y чи yr для періоду в один рік[14].

Використання символа a з префіксами SI

Можуть використовуватись альтернативні форми одиниць, де скорочується сполучна голосна літера, наприклад, kilannum, megannum тощо:

  • ka (кілорік kiloannum), дорівнює одній тисячі (103) років. Зазвичай викристовується у геології, палеонтології, археології для епохи Голоцену та Плейстоцену, де для визначення віку тих чи інших об'єктів використовуються методи відмінні від радіовуглецевого аналізу, такі як, наприклад, з використанням льодових кернів, дендрохронологія, уран-торієве датування, датування за сезонною шаруватістю. Якщо вік визначений за допомогою радіовуглецевого аналізу, тоді він має бути виражений або в радіовуглецевих, або у календарних (уточнених) роках до теперішнього часу.
  • Ma (мегарік megaannum), одиниця часу, що дорівнює одному мільйону (106) років. Широко використовується у наукових дисциплінах, таких як геологія, палеонтологія та небесна механіка для тривалих проміжків часу у минулому чи майбутньому. Наприклад, тиранозавр був поширений приблизно 65 Ma (65 мільйонів років) тому. В астрономічних додатках під роком зазвичай мається на увазі юліанський рік, в геології і палеонтології різні автори можуть мати на увазі різні тривалості року.
  • Ga (гігарік gigaannum), одиниця часу, що дорівнює одному мільярду (109) років. Використовується у таких науках як фізична космологія та геологія для позначення надзвичайно тривалих періодів у минулому. Наприклад, утворення Землі відбулось приблизно 4,57 Ga (4,57 мільярда років) тому.
  • Ta (терарік teraannum), одиниця часу, що дорівнює 1012 рокам (один трильйон років). Це колосальний період часу, приблизно у 70 разі більший за вік Всесвіту, величина порядку тривалості життя червоного карлика.
  • Pa (петарік petaannum), одиниця часу, що дорівнює 1015 рокам (один квадрильйон років). Період напіврозпаду кадмію-113 становить приблизно 8 Pa[15]. Це позначення збігається з позначенням одиниць тиску паскалів, однак за контекстом зазвичай не складає труднощів відрізнити одне від одного.
  • Ea (ексарік exaannum), одиниця часу, що дорівнює 1018 років (один квінтильйон років). Період напіврозпаду вольфраму-180 становить 1,8 Ea[16].
  • Za (зеттарік zettaannum), одиниця часу, що дорівнює 1021 років (один секстильйон лет). Період напіврозпаду телуру-130 становить близько 0,7 Za[17].
  • Ya (йотарік yottaannum), одиниця часу, що дорівнює 1024 років (один септильйон років). Період напіврозпаду телуру-128 становить близько 7,7 Ya[18].

Річні періоди

Людська діяльність часто регламентується з періодичністю в 1 рік. Наприклад, навчальний рік — період навчання в системі освіти. Навчальний рік починається одного й того ж дня кожного року й триває певну кількість днів, яка залежить від країни та освітнього закладу. В Україні навчальний рік у школах починається 1 вересня.

Фінансовий рік — річний період, на який планується бюджет. Фінансовий рік визначає також період публікації звітів. В Україні, Ізраїлі, Росії фінансовий рік починається з 1 січня та триває до 31 грудня.[19]

Сучасне літочислення років

У всіх державах Європи та більшості країн світу сучасне літочислення у роках нашої ери, включно з XXI століттям та 3-тім тисячоліттям ведеться від Різдва Христового і позначається латинською > Anno Domini, або скорочено: A.D./AD. Повністю фраза звучить: лат. Anno Domini Nostri Iesu Christi (в рік Господа нашого Ісуса Христа). За таким літочисленням нульового року немає, тому 1 рік AD (нової ери) йде відразу ж після 1 року до Різдва Христового (до нової ери). В українській мові вживається відповідник «рік Божий», «року Божого» (р. Б.).

Див. також

Виноски

  1. Рік // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. — С. 94. — ISBN 966-00-0785-X
  3. Astronomical Almanac for the Year 2011. Washington and Taunton: U.S. Government Printing Office and the U.K. Hydrographic Office. 2009. с. A1, C2.
  4. Галактичний рік // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 94. — ISBN 966-613-263-X.
  5. Саплин А. Ю. Астрологический энциклопедический словарь / Под общей редакцией Г. Е. Куртика. — Тула: Русская историческая энциклопедия; Москва: Внешсигма, 1994. — 476 с. — С.97
  6. Russ Rowlett. Units: A. How Many? A Dictionary of Units of Measurement. University of North Carolina. Процитовано 9 січня 2009.
  7. AGU Editorial Style Guide for Authors. American Geophysical Union. 21 вересня 2007. Архів оригіналу за 14 липня 2008. Процитовано 9 січня 2009.
  8. North American Commission on Stratigraphic Nomenclature (November 2005). North American Stratigraphic Code. The American Association of Petroleum Geologists Bulletin (вид. Article 13 (c)) 89 (11): 1547–1591.
  9. Ambler Thompson, Barry N. Taylor (2008). Special Publication 811: Guide for the Use of the International System of Units (SI) (PDF). National Institute of Standards and Technology (NIST).
  10. ISO 80000-3:2006, Quantities and units – Part 3: Space and time. Geneva, Switzerland: International Organization for Standardization. 2006. Архів оригіналу за 10 травня 2013.
  11. Gunther Schadow, Clement J. McDonald. Unified Code for Units of Measure. Архів оригіналу за 8 травня 2008.
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2010. Процитовано 13 грудня 2018.
  13. Norman E. Holden, Mauro L. Bonardi, Paul De Bièvre, Paul R. Renne, and Igor M. Villa (2011). IUPAC-IUGS common definition and convention on the use of the year as a derived unit of time (IUPAC Recommendations 2011). Pure and Applied Chemistry 83 (5): 1159–1162. doi:10.1351/PAC-REC-09-01-22.
  14. Celeste Biever (27 квітня 2011). Push to define year sparks time war. New Scientist. Процитовано 28 квітня 2011.
  15. P. Belli et al. (2007). Investigation of β decay of 113Cd. Phys. Rev. C 76 (6): 064603. Bibcode:2007PhRvC..76f4603B. doi:10.1103/PhysRevC.76.064603.
  16. F. A. Danevich et al. (2003). α activity of natural tungsten isotopes. Phys. Rev. C 67: 014310. Bibcode:2003PhRvC..67a4310D. arXiv:nucl-ex/0211013. doi:10.1103/PhysRevC.67.014310.
  17. R. Arnold et al (2011). Measurement of the ββ Decay Half-Life of 130Te with the NEMO-3 Detector. Phys. Rev. C 107: 062504. doi:10.1103/PhysRevLett.107.062504.
  18. T. Bernatowicz, J. Brannon, R. Brazzle, R. Cowsik, C. Hohenberg, and F. Podosek (1993). Precise determination of relative and absolute ββ-decay rates of 128Te and 130Te. Phys. Rev. C 47: 806–825. doi:10.1103/PhysRevC.47.806.
  19. Мега-Нау професійна юридична система. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.