Епідот

Епідот (рос. эпидот; англ. epidote, pistacite; нім. Epidot m) — мінерал, діортосилікат кальцію, алюмінію і заліза острівної будови.

Епідот
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Абревіатура Ep[2]
Хімічна формула {Ca₂}{Al₂Fe³⁺}(Si₂O₇)(SiO₄)O(OH)
Nickel-Strunz 10 9.BG.05a[3]
Dana 8 58.2.1a.7
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія[4]
Просторова група кристалографічна група 11d[4]
Інші характеристики
Названо на честь додавання[5]
Типова місцевість Ле-Бур-д'Уазан[6]
 Епідот у Вікісховищі

Етимологія та історія

Епідот вперше виявлений в 1782 році в Ле Бур-д'Оізан у французькому департаменті Ізер. Проте знайдені там зразки спочатку помилково називалися турмаліном. Тільки в 1801 році французький мінералог Рене-Джасті Хауй усвідомив, що цей матеріал був незалежним мінералом, який він назвав епідотом після грецького слова «додавання», «посилення» або «продовження» так як одна з сторін на нижній частині призми більше, ніж інша.

Загальний опис

Хімічна формула: Са2(Fe3+, Al)Al2О(ОН)x[SiO4][Si2О7]. Містить (%): СаО — 23,71; Al2O3 — 20,36; Fe2O3 — 16,35; SiO2 — 38,76; H2O — 2.

Утворює безперервний ізоморфний ряд з беззалізистим кліноцоїзитом; за складом і структурою близький до цоїзиту і ортиту.

Сингонія моноклінна.

Густина 3,35-3,38. Твердість 6,5-7,0. Колір переважно зелений. Окремі відміни чорні або червонувато-фіолетові. Блиск скляний. Форми виділення: стовпчасті, сплощено-призматичні або голчаті кристали з різкою подовжньою штриховкою; друзи, віялоподібні, сноповидні, радіально-променисті або паралельно-жердинисті зростки, моховидні кірочки, рідше тонкозернисті або зливні агрегати (епідозити).

Типовий продукт гідротермального метаморфізму вапнистих та багатих на кальцій вивержених гірських порід. Найчастіше утворюється внаслідок гідротермальної зміни польових шпатів.

В Україні є в межах Українського щита та на Закарпатті.

Придатний для огранки епідот зустрічається в Мексиці, Мозамбіку, Норвегії, США (Каліфорнія), Австрії (Високий Тауерн).

Різновиди
Епідот

За кольором і складом домішок виділяються різновиди:

  • тавмавіт трав'яно-зелений (з домішками Cr);
  • п'ємонтит вишнево-червоний (Mn);
  • різновид кліноцоїзиту — мухініт чорний (V).

За Є. Лазаренком та О. Винаром виділяють:

  • епідот алюмініїстий (кліноцоїзит),
  • епідот залізистий (відміна епідоту, яка містить до 11 % FeO),
  • епідот кальціїстий (цоїзит), епідот марганцевистий (п'ємонтит),
  • епідот натріїсто-літіїстий (пушкініт),
  • епідот темно-зелений норвезький (епідот темно-зеленого кольору),
  • епідот фосфорноземельний (нагателіт),
  • епідот хромистий (відміна епідоту, яка містить до 7 % Cr),
  • епідот церіїстий (ортит).

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/mgm.2021.43
  3. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
  4. mineralienatlas.de
  5. webmineral.com
  6. Haüy R. J. Traité de Minéralogie — Paris: 1801.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Епідот // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Епідот // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.