Ервін Шульц

Ервін Вільгельм Шульц (нім. Erwin Wilhelm Schulz; 27 листопада 1900, Берлін — 11 листопада 1981, Бремен) — бригадефюрер СС і генерал-майор поліції, командир айнзацкоманди 5, що здійснювала масові вбивства в Україні.

Ервін Шульц
нім. Erwin Wilhelm Schulz
Прізвисько Doktor Schulz
Народився 27 листопада 1900(1900-11-27)[1][2]
Берлін, Німецька імперія
Помер 11 листопада 1981(1981-11-11)[1] (80 років)
Бремен, ФРН
Країна  Німецька імперія
 Німеччина
 ФРН
Діяльність офіцер
Науковий ступінь
Заклад Гестапо
Учасник Друга світова війна
Членство СС[2]
Військове звання Бригадефюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2]
Нагороди
Сілезький Орел 2-го ступеня
Почесний хрест ветерана війни
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «За вислугу років у поліції» 1-го ступеня
Медаль «За вислугу років у поліції» 2-го ступеня
Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Спортивний знак СА
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Цивільний знак СС
Йольський свічник СС
Кільце «Мертва голова»
Почесний кут старих бійців

Біографія

Народився 27 листопада 1900 року в родині адміністративного інспектора. Протягом Першої світової війни він відвідував Кельнську гімназію в Берліні. У квітні 1918 року записався добровольцем на фронт, але після проходження короткої військової підготовки у військових діях участі не брав. Потім вивчав право, однак після двох семестрів припинив навчання і записався у фрайкор Оберланд. У 1922 році працював в банку Дрездена. У 1923 році вступив на службу в бременську поліцію. У 1926 році став лейтенантом охоронної поліції. У 1933 році вступив в НСДАП (членський квиток № 902 238). У 1935 році став членом СС (№ 107 484) і СД. У 1938 році дослужився до звання штурмбанфюрера і став урядовим радником. З 1935 по 1939 рік — керівник відділення гестапо в Бремені. У 1940 році став інспектором поліції безпеки і СД в Гамбурзі. У березні 1941 року керував школою поліції безпеки і СД в Шарлоттенбурзі. У травні 1941 року його начальник Бруно Штреккенбах призначив Шульца командиром айнзацкоманди 5, що діяла на території України. Його команда була причетна до вбивств євреїв у Львові. У 1943 році став керівником відділу IB (освіта і виховання) в Головному управлінні імперської безпеки. З 1 по 28 травня 1944 року був заступником Ервіна Резенера — вищого керівника СС і поліції «Альпенланд».

Після війни був заарештований. 10 квітня 1948 року на процесі у справі айнзацгруп був засуджений до 20 років тюремного ув'язнення. У 1951 році термін був скорочений до 15 років. 9 січня 1954 року був звільнений достроково з Ландсбергської в'язниці.

Звання

Нагороди[3]

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1035128969 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
  3. Schulz, Erwin - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Процитовано 10 травня 2019.

Література
  • Ernst Klee. Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. — Frankfurt am Main: Fischer-Taschenbuch-Verlag, 2007. — С. 568 f. — ISBN 978-3-596-16048-8.
  • Michael Wildt. Generation des Unbedingten. Das Führungskorps des Reichssicherheitshauptamtes. — Hamburg: Hamburger Edition, 2003. — ISBN 3-930908-87-5.
  • Hilary Camille Earl. The Nuremberg SS-Einsatzgruppen Trial, 1945–1958: Atrocity, Law, and History. — Cambridge: Cambridge University Press, 2009. — ISBN 978-0-521-45608-1.
  • Anne E Dünzelmann. Der ehrenwerte Herr L.: Ein SS-Offizier unter Verdacht. — Norderstedt: Books on Demand, 2018. — ISBN 978-3-75281-445-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.