Ерколе де Роберті
Ерколе де Роберті (італ. Ercole le Roberti, бл. 1451—1496, відомий також під ім'ям Ерколє Феррарезе або Ерколе да Феррара) — відомий італійський художник з міста Феррара. Малював багатофігурні фрески, портрети, жанрові картини.
Ерколе де Роберті | ||||
---|---|---|---|---|
Ercole de Roderti | ||||
|
||||
При народженні | Ерколе де Роберті | |||
Народження |
1451 Феррара | |||
Смерть | 1496 | |||
Феррара | ||||
Національність | італієць | |||
Країна | Італія | |||
Навчання | Козімо Тура, Франческо Косса | |||
Діяльність | художник, visual artist | |||
Напрямок | Відродження | |||
Покровитель | герцог Бентівольо, герцог Есте | |||
Вплив | Франческо Косса | |||
Вчитель | Франческо дель Косса[1] | |||
Працівник | Ercole I d'Este, Duke of Ferrarad[1] | |||
Твори | вівтарі, портрети, жанрові картини | |||
| ||||
Ерколе де Роберті у Вікісховищі |
Біографія
Син швейцара в замку герцогів Есте Феррари. Навчався у феррарського художника Козімо Тура, а потім у Франческо Косса. З Франческо склалися найвдаліші художні і дружні стосунки, і вчитель перестав сприймати талановитого учня своїм конкурентом. Косса отримав запрошення на роботи в місті Болонья і помічником собі обрав саме Ерколє де Роберті. Зафіксована праця обох майстрів над «Вівтарем Гріффоні» в Болоньї у 1473 р., де талановитий Ерколє малює портрети Святих, живопис пределли і пілястри.
Талант Ерколє помітили і в Болоньї, і він отримав запрошення на службу до герцогів Бентівольо. У 1477 році Косса помер. Ерколє повернувся до Феррари, де працював в майстерні брата Полідоро, карбівника. Його запросили на роботи до міста Равенна, де він створив вівтар в церкві Санта Марія ін Порто. Ерколє вдруге приїхав до Болоньї, де завершував фрески церкви Сан П'єтро, розпочаті ще живим Франческо Косса. Малював він фрески і в палаці Бентівольо, але вони пізніше були зруйновані.
У 1486 р. він знову в рідній Феррарі, де обійняв посаду придворного художника герцога Ерколє д'Есте. Ненадовго герцог відпускає майстра в інші міста на замовлення, але дає тому добру платню, аби не втратити талановитого майстра. Ерколє помер на 45 році життя, і його почесно поховали у церкві Сан Доменіко в Феррарі.
Старі будівлі Феррари
- Кафедральний собор
- замок герцогів Есте
- Церква Сан Доменіко
Портрети
- Портрет герцога Джованні 2-го Бентівольйо з Болоньї, бл. 1480 р., Вашингтон, нац. галерея.
- Джинерва Бентівольйо, бл. 1480, Вашингтон, нац. галерея
Вівтарні і релігійні композиції
- Франческо Косса разом з Роберті, «Святий Єронім в пустелі», Музей Гетті,США.
- Ерколе де Роберті, вівтар Портуензе, Мілан, Пінакотека Брера.
- Еркле де Роберті, оплакування Христа. Ліверпуль, Британія, Волкер Арт галлері.
Джерела
- Ferrara Guida artistica illustrata di Luciano Chiappini Terni-Via A.Floriano 8 (італ.)
- Всеобщая история искусств, Т 3, М, 1962 (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ерколє де Роберті
- Vasari, Vite, profile of Ercole
- Information on St. Jerome in the Wilderness, J. Paul Getty Museum, Los Angeles.