Ернандо Сілес Реєс

Ернандо Сілес Реєс (ісп. Hernando Siles Reyes; 5 серпня 1882, Сукре 23 листопада 1942, Ліма) болівійський державний і політичний діяч, 31-й президент Болівії (з 10 січня 1926 до 28 травня 1930 року).

Ернандо Сілес Реєс
ісп. Hernando Siles Reyes
Ернандо Сілес Реєс
31-й Президент Болівії
10 січня 1926  28 травня 1930 року
Віце-президент: Абдон Сааведра
Попередник: Феліпе Сегундо Гусман
Наступник: Карлос Бланко Галіндо
 
Народження: 5 серпня 1882(1882-08-05)[1]
Сукре, Болівія
Смерть: 23 листопада 1942(1942-11-23)[1] (60 років)
Ліма, Перу
Країна: Болівія
Освіта: Real, Major and Pontifical Saint Francis Xavier University of Chuquisacad
Партія: Націоналістична партія
Діти: Ернан Сілес Суасо, Луїс Адольфо Сілес Салінас і Jorge Siles Salinasd
Автограф:

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ернандо Сілес був засновником Націоналістичної партії (Partido Nacionalista), головним опонентом якої на політичній арені виступала фракція Республіканської партії Баутісти Сааведри, що перебувала при владі в Болівії з 1920 року. Перед виборами 1926 року Ернандо Сілес Реєс пішов на угоду з сааведристами, включивши до свого передвиборчого блоку брата колишнього президента Сааведри, Абдона як віце-президента. В такому дублі Сілес Реєс-Сааведра здобули перемогу, і в серпні 1926 року Сілес Реєс склав присягу як президент країни.

Був одним з найпопулярніших в країні президентів першої половини ХХ століття, воістину харизматичною особистістю. Ще більших симпатій він здобув після офіційного розриву з колишнім президентом Баутістою Сааведрою й заслання його разом з братом до Чилі. У той же час уряд Сілеса Реєса відчував серйозні труднощі у зв'язку з погіршенням економічної ситуації в країні, що стала катастрофічною після настання світової кризи 1929 року. Також його кабінет є відповідальним за загострення напруженості у відносинах із сусіднім Парагваєм, що призвело до Чакської війни 1932—1935 років та поразки Болівії.

Багато опозиційних діячів за часів його правління були заслані чи втекли з Болівії за кордон. У зв'язку з погіршенням стану справ в економіці, в чому звинувачувався уряд Сілеса Реєса, в країні було здійснено державний переворот, в результаті якого 28 травня 1930 президент втратив владу й емігрував до Чилі, а потім — до Перу. Країну як тимчасовий президент очолив голова військової хунти генерал Карлос Бланко Галіндо.

Обидва сина Ернандеса Сілеса Реєса пізніше також стали президентами Болівії Ернан Сілес Суасо у 1956—1960 та у 1982—1985 роках; Луїс Адольфо Сілес Салінас займав пост глави держави упродовж кількох місяців 1969 року.

Пам'ять

Іменем Ернандо Сілеса названо головний футбольний стадіон у столиці Болівії Ла-Пасі.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.