Ернест Ансерме

Ернест Ансерме (Ernest Ansermet; 11 листопада 1883 — 20 лютого 1969) — швейцарський диригент і композитор. Вивчав теорію композиції в А. Денереа в Лозанні (з 1906), А. Жедальжа в Парижі, О. Барблана й Е. Блоха в Женеві, пізніше вдосконалювався в диригуванні в «Схола канторум» у Парижі у Ф. Ласерди, а також у Ф. Мотля в Мюнхені й А. Нікіша в Берліні (1910—1911).

Ернест Ансерме
Основна інформація
Дата народження	11 листопада 1883(1883-11-11)[1][2][…]
Місце народження	Веве, Швейцарія[3][4]
Дата смерті	20 лютого 1969(1969-02-20)[1][2][…] (85 років)
Місце смерті	Женева, Швейцарія[3]
Поховання	Цвинтар Королів :
Роки активності	з 1910
Громадянство	Швейцарія
Професії	диригент, музикознавець, композитор
Освіта	Лозанський університет
Жанри	класична музика
Нагороди
Файли у Вікісховищі

В 1911-14 диригував концертами в курзалі в Монтре (зблизився там з І. Ф. Стравінським), в 1915-18 — абонементними концертами в Женеві. В 1915-23 музичний керівник трупи «Російський балет Сергія Дягілєва», з яким гастролював у країнах Західної Європи, Північної й Південної Америки.

В 1918 організував Оркестр романської Швейцарії; керував цим оркестром протягом 50 років, висунувши його в число найкращих європейських колективів. Виступав із провідними оркестрами Європи й США. В СРСР гастролював уперше в 1928.

Ансерме відомий як один із найкращих інтерпретаторів музики французьких імпресіоністів, а також Стравінського (диригував першим виконанням в 1918 у Лозанні «Історії солдата»). Для мистецтва Ансерме характерні висока культура, тонке колористическое майстерність, старанність і точність відтворення музичного тексту в класичній і сучасній музиці.

Ансерме — автор музичних творів: симфонічної поеми «Весняні листи» («Printemps des feuilles»); пісень для фортепіано з оркестром; фортепианных п'єс; перекладань для оркестру, у тому числі «6 стародавніх епіграфів» («Six Epigraphes antiques») К. Дебюсси. Спадщина Ансерме містить також низку музикознавчих творів:

• Le geste du chef d'orchestre, Laus., 1943;
• Debat sur l'art contemporain, Neuchatel, 1948;
• Entretiens sur la musique, Neuchatel, 1963;
• Les fondements de la musique dans la conscience humaine, v. 1-2, Neuchatel, 1961, 1965.