Ерік Споулстра

Кріс Воллес, тодішній завідувач кадрами серед гравців «Гіт», переконав генерального менеджера Дейва Воля запропонувати Еріку Споулстрі місце у команді.[7] Еріка найняли координатором відеоматеріалів клубу у 1995 році, хоча спершу йому не обіцяли, що він залишиться у команді після літа поточного року. Не довго після найняття на посаду Еріка, тренером «Гіт» було обрано Пета Райлі. Батько Еріка, Джон Споелстра, сказав, що по контракту, Пет не міг запросити свого відеокординатора, інакше Ерік вже тоді б втратив свою роботу.

Після двох років як відеокоординатор, Ерік Споулстра потім пропрацював асистентом тренера/відеокоординатором ще два роки. У 2001 році його назначили асистентом головного тренера/головним скаутом «Маямі Гіт». Багато колег Споулстри вважають, що головною причиною успіху Еріка в команді є його бажання працювати та відкритість до інших людей. Як асистент головного тренера його задачею був розвиток та вдосконалення зіркового захисника «Маямі Хіт» Двейна Вейда, після його повернення з літніх Олімпійських ігор, які проходила в Афінах (Греція) у 2004 році. Ерік виграв своє перше чемпіонство НБА у ролі асистента головного тренера, коли «Маямі» у фіналі 2006 року здолали команду «Даллас Маверікс».

У квітні 2008 року, після відходу Пета Райлі з тренерського містка команди, Еріка Споулстру було назначено головним тренером «Маямі Гіт».[8] Наймаючи Еріка Пет Райлі сказав: «Сьогодні грі потрібні молоді тренери, які є технологічно оснащеними, сучасними та мають багато нових ідей. Ми думаємо, що Ерік саме така людина. Він народжений для того, щоб стати тренером. Після обрання на посаду, Споулстра вивів команду у плей-офф у перший же рік, незважаючи на жахливий показник клубу у минулому році, який становив 15 перемог та 67 поразок.[9] Однак клуб із Флориди не зміг пройти перший раунд та був переможений командою з Атланти «Гокс» у семи матчах серії. Наступного року «Гіт» знову дісталися до плей-офф, але знову ж таки не спромоглися подолати перший раунд. Кривдниками команди став «Бостон Селтікс». Серія тривала п’ять матчів.

Надії та сподівання команди значно зросли, після підписання вільних агентів Леброна Джеймса та Кріса Боша влітку 2010 року. Після початку сезону з показником у 9 перемог з 17 матчів багато гравців «Гіт» були роздратованими роботою Еріка та ставили під сумнів його подальшу роль головного тренера команди.[10] Однак команда виправилася та добралася до плей-офф з другим найкращим показником у Східній конференції. Споулстра вивів клуб до фіналу у тому році, де, правда, «Гіт» зазнали поразки у шести матчах від команди «Даллас Маверікс». Після невдалої спроби завоювати титул, президента «Гіт» Пета Райлі запитали чи він хотітиме повернутися до тренерської роботи. Але Райлі відповів, що довіряє Еріку, який після того отримав новий контракт з клубом розміром у 6 млн. доларів, який дійсний до сезону 2013-2014 років.[11]

Наступного сезону Споулстра знову вивів «Маямі» у плей-офф з другим найкращим результатом у Східній конференції. Незважаючи на травму одного з гравців стартової п’ятірки Кріса Боша (що змусило його пропустити дев’ять ігор поспіль), клуб із Флориди знову дістався фіналу, де зіткнувся з командою «Оклахома-Сіті Тандер». Команда Споулстри здобула перемогу у п’ятиматчевій серії. Так Ерік став другим тренером в історії «Гіт», який виграв титул та першим, хто виводив команду до фіналу більше одного разу.

Протягом наступного сезону 2012-2013 років Споулстру обрали головним тренером збірної всіх зірок Східної конференції, адже у «Гіт» на той час був найкращий показник перемог та поразок у Східній конференції. Протягом цього сезону Ерік разом із командою змогли добитися 27-матчевої переможної серії, що є третім найкращим результатом в історії НБА. Клуб дістався плей-офф з найкращим рекордом у цілій лізі. Еріку знову вдалося вивести команду до фіналу, де їм опонувала команда «Сан Антоніо Спьорз». «Гіт» спромоглися виграти серію та, відповідно, і титул, ставши першою командою, якій вдалося виграти чемпіонство два роки поспіль з часів «Лос Анджелес Лейкерз» 2009-2010 років. Ерік також став восьмим тренером в історії НБА, кому вдалося виграти зі своєю командою два поспіль чемпіонських титули.