Ерік III (король Данії)
Ерік III (1120 — 27 серпня 1146) — король Данії у 1137–1146 роках. Мав прізвисько «Ягня».
Ерік III | |
---|---|
Erik Lam | |
| |
Король Данії | |
Початок правління: | 1137 |
Кінець правління: | 1146 |
| |
Попередник: | Ерік II |
Наступник: | Кнуд V |
| |
Дата народження: | 1100 |
Дата смерті: | 20 листопада 1146 або 27 серпня 1147 |
Місце смерті: | Оденсе |
Дружина: | Лютгарда Зальцвельдська |
Діти: | 1 син |
Династія: | Естрідсени |
Батько: | Хокон Суннівасон |
Мати: | Раґнхільда Естрідсен |
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Естрідсенів. Син Хокона Сунівасона, данського аристократа, та принцеси Раґнхільди (доньки короля Еріка I). Народився у маєтку батька на острові Фюн.
Про молоді роки відомо замало. З 1134 року приєднався до майбутнього короля Еріка II проти короля Нільса, відзначився у битві при Фодевізі.
Під час правління Еріка II залишався вірним короні. Втім під час заворушень 1137 року не надав достатньої допомоги повсталим. У цій змові брав участь Ескіль, архієпископ Лунда та голова данської церкві. Після вбивства короля, завдяки архієпископу Ескілю корону отримав саме Ерік Хоконсон.
Правління
Для зміцнення своєї влади король Ерік III надав значні пільги та земельні пожалування церкві, намагався ладнати з архієпископом та єпископами. У 1139 році надав допомогу Магнусу IV та Сігурду Слімбе у боротьбі проти Інге I за корону Норвегії.
Втім, у 1139 році він стикнувся з вторгненням Олафа Гаральдсона, онука Еріка I. Ця боротьба тривала до 1143 року, коли Ерік III розбив ворога у битві при Глумсторпі в Сконе.
У 1146 році тяжко захворів. Тому того ж року зрікся трону й став ченцем у монастирі Святого Кнуда в Оденсі. Незабаром тут помер 27 серпня.
Родина
1. Дружина — Лютгарда Зальцвельдська
Дітей не було
2. Конкубіна
Діти:
- Магнус