Ерік I (король Данії)

Походив з династії Естрідсенів. Син Свена II, короля Данії. Під час правління свого брата Кнуда IV підтримував його. За це отримав титул ярла Зеландії. Під час повстання проти короля рік спочатку переховувався у Зеландії, а потім втік до провінції Сконе, а потім до Швеції. Тут він перебував весь час правління свого зведеного брата Олафа I. Після смерті останнього у 1095 році Еріка було обрано новим королем, й він повернувся до Данії.

У внутрішній політиці новий король намагався з одного запровадити закон й порядок, знищити грабіжницькі банди, особливо на півдні Ютландії, а з іншого — зміцнити данську церкву. Спочатку йому вдалося розбити грабіжників, більшу частину яких складати німців. Останні незабаром знайшли прихисток на о. Рюген. Тоді Ерік I атакував острів, після захоплення якого передав як феод своєму небожеві Хенріку.

У 1101 році було укладено мирну угоду з Магнусом III, королем Норвегії, та Інге I, королем Швеції.

Щоб не залежати від німецьких священиків, король запросив англійських монахів-бенедиктинців. У справі здолання підпорядкування данських священиків архієпископам Бремена-Гамбурга король досяг мети лише у 1103 році, коли папа римський Пасхалій II затвердив Лундське архієпископство, яке займалася не лише Данією, а й Швецією та Норвегією. Водночас Ерік I домігся бенефікації Кнуда IV, що відбулася у 1101 році.

Після цього король відправився на прощу до Єрусалима (через Новгород, Київ, Константинополь), проте помер у дорозі у 1103 році у місті Пафос (острів Кіпр).

1. Дружина — Боеділ Турготсдотір

Діти:

• Кнуд Лавард (1096—1131)

2. Коханки

Діти:

• Гаральд (1080—1135)
• Рагнхільда
• Бенедикт
• Ерік (1100—1137)

• Nanna Damsholt, Johannes Steenstrup: Erik I. Ejegod. // Dansk biografisk leksikon. 3. Auflage. Band 4, Kopenhagen 1980, S. 209—210. (дан.)