Ерілік Ерістін

Ерілік Ерісті́н (якут. Эрилик Эристиин; справжні ім'я і прізвище Семен Степанович Яковлєв; нар. 24 січня 1892, Чакир пом. 6 листопада 1942, Толон) якутський радянський письменник; член Спілки письменників СРСР з 1938 року.

Ерілік Ерістін
Народився 24 січня 1892(1892-01-24)
Чурапчинський улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
Помер 6 жовтня 1942(1942-10-06) (50 років)
Tolond, Чурапчинський улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність письменник
Мова творів якутська
Жанр соціалістичний реалізм
Партія КПРС

Біографія

Народився 12 [24] січня 1892(18920124) року в селі Чатирі (тепер Чурапчинський улус, Якутія, РФ). Брав участь у встановленні радянської влади у Якутії. Член РКП(б) з 1924 року.

Помер 6 листопада 1942 року в селі Толоні Чурапчинського району Якутії.

Творчість

Друкувався з 1923 року. Автор творів:

  • повість «Несподівана радість» (1928);
  • повість «Сини революції» (1936);
  • повість «Хвилювання» (1937);
  • повість «Виконання заповіту» (1938);
  • роман «Молодість Марикчана» (1942).

Пам'ять

  • Спілка письменників Якутії і радгосп імені Еріліка Ерістіна засновували щорічну літературну премію його імені за кращі художні твори на сільську тематику;
  • На батьківщині письменника в селі Чакир Чурапчинського улусу відкрито Будинок-музей[1].

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.