Ескадрені міноносці типу «Бетл»
Ескадрені міноносці типу «Бетл» (англ. Battle-class destroyer) — клас військових кораблів з 24 ескадрених міноносців[5], що розроблялися та випускалися британськими та австралійськими суднобудівельними компаніями на завершальному етапі Другої світової війни та у післявоєнний час.
Ескадрені міноносці типу «Бетл» | ||
---|---|---|
Battle-class destroyer | ||
Австралійський ескадрений міноносець типу «Бетл» «Анзак» на випробуваннях. 1951 | ||
Служба | ||
Тип/клас | ескадрені міноносці
| |
Попередній клас | типу «Вепон»
| |
Наступний клас | типу «Дерінг»
| |
Підклас | 1942 1943
| |
Держава прапора | Велика Британія
| |
Належність | Королівський ВМФ Великої Британії Королівські ВМС Австралії Королівські ВМС Ірану ВМС Пакистану
| |
Корабельня | Cammell Laird Fairfield Shipbuilding and Engineering Company Hawthorn Leslie and Company Swan Hunter Vickers-Armstrongs John Brown & Company Alexander Stephen and Sons John Brown & Company Cockatoo Docks and Engineering Company Williamstown Dockyard
| |
Первинна вартість | ~ £ 942 276[1][2]
| |
Замовлено | 48
| |
Закладено | 33
| |
Спущено на воду | 26
| |
На службі | 1944 — 1978
| |
Переданий | 26
| |
Прийнятий | 1944 — 1945
| |
Бойовий досвід | Друга світова війна Корейська війна
| |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 1942: 2 315 т (стандартна) 3 290 т (повна) 1943: 2 480 т (стандартна) 3 430 т (повна)
| |
Довжина | 116 м
| |
Ширина | 1942: 12,27 м 1943: 12,34 м
| |
Висота | 3,89-4,7 м
| |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × парові турбіни Parsons 2 × парові казани Admiralty
| |
Гвинти | 2
| |
Потужність | 50 000 к.с.
| |
Швидкість | 1942: 34 вузла (63 км/год) 1943: 35,75 вузлів (66,2 км/год)
| |
Дальність плавання | 4 400 миль (8 100 км) на швидкості 20 вузлів (37 км/год)
| |
Екіпаж | 1942: 247 офіцерів та матросів (мир.час), 308 — в/час 1943: 232 офіцери та матроси (мир.час), 262 — в/час
| |
Озброєння | ||
Артилерія | 1942: 4 (2 × 2) × 113-мм універсальні гармати QF Mark III у башті BD Mk. IV 1 × 101,6-мм універсальна гармата QF Mk XXIII у башті BD Mk. III[3] 1943: 4 (2 × 2) × 113-мм універсальні гармати QF Mark III у башті BD Mk. IV 1 × 101,6-мм універсальна гармата QF Mk IV
| |
Торпедно-мінне озброєння | 1942: 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів Mk. IX[4] 1943: 10 (2 × 5) × 533-мм торпедних апаратів Mk. IX протичовнова РСЗВ «Squid»
| |
Зенітне озброєння | 1942: 12-14 (4 × 2; 4-6 × 1) × 40-мм зенітних гармат Bofors L60 1943: 8 (2 × 2; 1 × 2; 2 × 1) × 40-мм зенітних гармат Bofors L60
|
Ескадрені міноносці «Бетл» призначалися для переозброєння Королівських британського та австралійського флотів й складалися з 3-х основних підкласів по 16 одиниць у кожному. Перший підклас виготовлявся за програмою 1942 року, тому він отримав умовне позначення — «Бетл» клас «1942». Друга та третя група есмінців цього типу мала надходити протягом 1943 та 1944 років, проте більшість із замовлень була скасована, коли стало зрозуміло, що військові дії незабаром закінчаться й така кількість бойових кораблів не буде потрібна. З третьої підгрупи встигли закласти та спустити на воду тільки два есмінці (HMAS «Тобрук» і HMS «Анзак»), котрі замовлялися австралійським флотом, увійшли до складу їх флоту значно пізніше.
З усього класу кораблів лише 7 кораблів встигли увійти до бойового складу ВМС до закінчення Другої світової війни, й тільки один з них «Барфлер» брав у складі британського Тихоокеанського флоту участь у бойових діях.
Ескадрені міноносці типу «Бетл»
Див. також
Посилання
- Battle class destroyer. на uboat.net. (англ.)
- Battle Class. на worldnavalships.com. (англ.)
- Battle class AA Destroyers
- Battle-class destroyer. на desertwar.net. (англ.)
- Battle Class Destroyer
Література
- Lenton, H. T. (1998). British & Empire Warships of the Second World War. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-55750-048-7.
- Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
- Hodges, Peter (1971). Battle Class Destroyers. London: Almark Publishing. ISBN 0-85524-012-1.
- D.K. Brown, Nelson to Vanguard, Chatham Publishing (2000)
- Conway's All The world's fighting ships 1947—1995
- G. Moore, The 'Battle' Class destroyers in Warship 2002—2003, Conway's Maritime Press
- M. Critchley, British Warships Since 1945, Part 3, Destroyers
- L. Marriott, Royal Navy Destroyers Since 1945
Примітки
- За цінами 2006 року — £23 million
- Battle Class Destroyer — HMS Agincourt
- перші 6 одиниць. Згодом демонтовані з есмінців
- На есмінцях підкласу 1942 замість установки для скидання глибинних бомб пізніше встановлювалася протичовнова РСЗВ «Squid»
- 22 замовлення у різній стадії готовності або проектування було скасовано. Деякі кораблі були вже майже готові до введення у стрій, але розібрані у верфях