Ескадрені міноносці типу «Команданті Медальє д'Оро»

Ескадрені міноносці типу «Команданті Медальє д'Оро» (італ. Classe Comandanti Medaglie d'Oro) — серія ескадрених міноносців ВМС Італії 1940-х років, яка так і не була введена у стрій.

Ескадрені міноносці типу «Команданті Медальє д'Оро»
Classe Comandanti Medaglie d'Oro
Макет ескадреного міноносця типу «Команданті Медальє д'Оро»
Служба
Тип/клас ескадрені міноносці
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Замовлено 20
Закладено 9
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 2 100 тонн (стандартна)
3 000 тонн (повна)
Довжина 120,70 м
Ширина 12,3 м
Осадка 3,6 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові турбіни
3 × триколекторні парові котли
Потужність 60 000 к.с.
Швидкість 35 вузлів
Дальність плавання 3 300 миль на швидкості 20 вузлів
Екіпаж 15 офіцерів
262 матроси
Озброєння
Артилерія 4 × 135-мм гармати «OTO/Ansaldo 135/45»
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
52 міни
Зенітне озброєння 12 x 37-мм гармат «37 mm/54 Breda»

Свої назви кораблі отримали на честь загиблих офіцерів італійського флоту, посмертно нагороджених золотою медаллю «За військову доблесть».

Історія створення

Ескадрені міноносці типу «Команданті Медальє д'Оро» були розроблені із врахуванням досвіду початкового етапу війни. Розробка почалась наприкінці 1940 року і завершилась у 1942 році.

Всього планувалось побудувати 24, пізніше лише 20 кораблів трьома серіями, але реально встигли закласти лише 9 з них («Comandante Baroni», «Comandante Borsini» і «Comandante Margottini» на верфі «Odero-Terni-Orlando» в Ліворно, «Comandante Botti» і «Comandante Ruta»   на верфі «Cantieri Ruiniti dell'Adriatico» в Трієсті, «Comandante de Cristofaro» і «Comandante Toscano»  — на верфі «Cantiere del Tirrero» в Ріва Трігозо, «Comandante Casana» і «Comandante Dell'Anno» — на верфі «Cantieri Navali Riuniti» в Анконі).

У 1943 році, після капітуляції Італії, всі кораблі були захоплені німцями, але вони не робили спроб добудувати їх.

Конструкція

Спочатку кораблі розроблялись як модифікований варіант есмінців типу «Сольдаті». Але згодом вони трансформувались у 2000-тонний корабель з більшими розмірами.

Розглядались різні варіанти розміщення 135-мм гармат (як окремо, так і спарено), але зрештою зупинились на чотирьох одногарматних баштах. Зенітне озброєння складалось 12 x 37-мм гармат «37 mm/54 Breda».

Торпедно-мінне озброєння складалось з 6 строєних 533-мм торпедних апаратів. Есмінець міг нести 52 міни, а також мав 2 бомбомети для глибинних бомб.

Щоб зберегти прийнятну швидкість, потужність силової установки збільшили до 60 000 к.с. Вона складалась з 3 триколекторних парових котлів та 2 парових турбін.

Представники
Назва корабля Верф На честь кого названий
Comandante Margottini O.T.O., Livorno Карло Марготтіні (1899 –1940) [1]
Comandante Baroni Енріко Бароні (1892–1940)[2]
Comandante Borsini Костантіно Борсіні (1906–1940) [3]
Comandante Botti C.R.D.A., Monfalcone Уго Ботті (1903–1940)[4]
Comandante Casana C.N.R., Ancona Костанцо Казана (1900–1942)[5]
Comandante Corsi C.R.D.A., Monfalcone Луїджі Корсі (1898–1941)[6]
Comandante De Cristofaro Cantieri del Tirreno, Riva Trigoso П'єтро де Крістофаро (1900–1941)[7]
Comandante Dell'Anno C.N.R., Ancona Франческо дель Анно (1902–1941)[8]
Comandante Esposito C.R.D.A., Monfalcone Станіслао Еспозіто (1898–1942)[9]
Comandante Fiorelli Уго Фйореллі (1893–1941)[10]
Comandante Fontana O.T.O., Livorno Джузеппе Фонтана (1902–1941)[11]
Comandante Giannattasio C.R.D.A., Monfalcone Вітторіо Джаннанастасіо (1904–1941)[12]
Comandante Giobbe Cantieri del Tirreno, Riva Trigoso Джорджо Джоббе (1906–1941)[13]
Comandante Giorgis Джорджо Джорджіс (1897–1941)[14]
Comandante Milano C.R.D.A., Monfalcone Маріо Мілано (1907–1941)[15]
Comandante Moccagatta O.T.O., Livorno Вітторіо Моккагатта (1903–1941)[16]
Comandante Novaro C.R.D.A., Monfalcone Умберто Новаро (1891–1940)[17]
Comandante Rodocanacchi O.T.O. , Livorno Джорджо Родоканаккі (1897–1941)[18]
Comandante Ruta C.R.D.A., Monfalcone Маріо Рута (1911–1940)[19]
Comandante Toscano Cantieri del Tirreno, Riva Trigoso Сальваторе Тоскано (1897–1941)[20]

Література
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0-85177-146-7. (англ.)
  • Эсминцы Второй мировой:первый в мире полный справочник /Александр Дашьян. — Москва: Эксмо, Яуза, 2019. — 416 с. — ISBN 978-5-04-098439-8. (рос.)

Примітки
  1. Capitano di vascello Carlo Margottini.
  2. Capitano di vascello Enrico Baroni.
  3. Capitano di Corvetta Costantino Borsini.
  4. Capitano di Corvetta Ugo Botti.
  5. Capitano di Fregata Costanzo Casana.
  6. Capitano di Vascello Luigi Corsi.
  7. Capitano di Fregata Pietro De Cristofaro.
  8. Capitano di Fregata Francesco Dell'Anno.
  9. Capitano di vascello Stanislao Esposito.
  10. Capitano di Fregata Ugo FIORELLI.
  11. Capitano di Fregata Giuseppe Fontana.
  12. Capitano di Fregata Vittorio Giannattasio.
  13. Capitano di Corvetta Giorgio GIOBBE.
  14. Capitano di vascello Giorgio Giorgis.
  15. Capitano di corvetta Mario Milano.
  16. Capitano di Fregata Vittorio Moccagatta.
  17. Capitano di vascello Umberto Novaro.
  18. Giorgio Rodocanacchi Capitano di vascello.
  19. Tenente di vascello Mario Ruta.
  20. Capitano di vascello Salvatore Toscano.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.