Еспіриту-Санто (острів)

Еспіриту-Санто (від ісп. espíritu santo Святий Дух, іноді називають просто Санто) — найбільший острів у складі Вануату. Площа 3955,5 км². Населення — 39 601 чоловік[1]. Входить до складу архіпелагу Нові Гебриди в тихоокеанському регіоні Меланезія. Основна частина провінції Санма.

Еспіриту-Санто
ісп. Espíritu Santo

Карта
Географія
15°25′ пд. ш. 166°54′ сх. д.
Акваторія Тихий океан
Група островів Нові Гебриди
Площа 3955,5  км² 
Найвища точка 1879 м
Країна
Вануату
Регіон Санма
Адм. одиниця Провінція Санма
Населення 39 601 (2009)
Еспіриту-Санто
Еспіриту-Санто (Вануату)

 Еспіриту-Санто у Вікісховищі

Місто Луганвіль на південно-східному узбережжі Еспіриту-Санто — друге за величиною місто Вануату й столиця провінції. Дороги йдуть на північ і на захід від Луганвілля, але більша частина острова не має дорожньої мережі.

Найвища точка острова — гора Табвемасана на заході центральної частини острова, вона є одночасно найвищою точкою всієї країни.

Історія

Карта острова

Португальський дослідник, іспанський службовець, Педро Фернандес Кірос 1606 року заснував поселення в бухті Біг-Бей на північному боці острова. Еспіриту-Санто отримав свою назву від Кіроса, який назвав всю групу островів Австралія-де-Еспіранту-Санто.

Під час останніх етапів Другої світової війни острів був базою США та зосереджував військове постачання, аеродром і бази підтримки.

Між травнем і серпнем 1980 року острів був місцем повстання під час передачі влади над колоніальними Новими Гебридами від спільного британсько-французького кондомініуму до незалежного Вануату. Рух Джиммі Стівенса Нагріамель оголосив острів Еспіранту Санто незалежним від нового уряду. Була проголошена Республіка Вемерана. Колишня франко-британська адміністрація та збройні сили поставились до самопроголошеної республіки індиферентно. У зв'язку з цим уряд Вануату запрохав допомоги з Папуа Нової Гвінеї, чиї сили вторглись на острів і відновили центральну владу.

Сучасність

Нині Санто, завдяки наявності у прилеглих водах кораблів, що зазнали катастроф, і рифів, є популярним об'єктом туризму, зокрема, дайвінгу. Там також є відомий пляж Шампань-Біч, дуже популярний у туристів, відрізняється рожевим піском і прозорою водою. В західній частині острова розташовано багато печер. Круїзні лайнери часто зупиняються в Луганвіллі.

Джерелом прибутку для місцевих жителів є туристична індустрія, вирощування арахісу, сільське господарство й рибальство.

Більшість населення Санто — християни. Найбільші церковні громади на острові Пресвітеріанська Церква Вануату, Католицька церква й Церква Меланезії (Англіканська). Активність проявляють також Апостольська Церква, Церква Христа й Адвентисти сьомого дня. Однак є багато сільських жителів, які все ще сповідують язичництво.

Головні сучасні проблеми острова малярія, туберкульоз, зростання числа випадків ВІЛ-інфекції. Широко практикується вживання наркотику місцевого виду перцю, також зростає вживання алкогольних напоїв. Це тягне за собою зростання злочинності, особливо випадків насильства у відношенні до жінок, й родову війну.

Примітки

  1. 2009 National Population and Housing Census. Vanuatu National Statistics Office. 2009. с. 12. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.