Ефект Дюфура
Ефект Дюфура або ж термодифузний ефект — явище виникнення теплового потоку в дво-(багато-)фазній системі внаслідок градієнту концентрації різних компонентів (фаз) системи. Відкритий Л. Дюфуром (L. Dufour) в 1872 році, детально досліджений К.Клузіусом (К.Сlusius) і Л. Вальдманном (L. Waldmann) в 1942-49 рр. Цей ефект є оберненим до ефекту термодифузії.
Деталі
При сталому тиску тепловий потік , що виникає через градієнт концентрації дорівнює:
де — градієнт температури в наслідок такого ефекту, — коефіцієнт теплопровідності, — коефіцієнт дюфура, — густина першої компоненти, , — хімічний потенціал першої компоненти. Поява похідної хімпотенціалу по концентрації пов'язана з тим, що в лінейних співвідношеннях Онсагера термодинамічні сили пропорційні градієнтам хімпотенциалів. Величину називають коефіцієнтом дифузійного термоефекту. Відношення називається термодифузійним відношенням. Ефект Дюфура і перенос маси називають перехресними процесами. Згідно з теоремою Онсагера, коефіцієнт Дюфура і коефіцієнт термодифузії дорівнюють одне одному: D=D' (співвідношення Онсагера). Значення коефіцієнта Дюфура можуть бути як додатні так і від'ємні однак при цьому завжди
що є наслідком додатності зміни ентропії і умови термодинамічної стійкості. У стаціонарному стані, коли дифузійний потік дорівнює нулю,
Це відношення називається коефіцієнтом Соре і рідинних та газових сумішах має порядок величини 10−3..10−5 К−1. Знаючи можна визначити і , а отже і . Для рідин см/с-К, для газів см/с-К. Коефіцієнт можна виміряти безпосередньо по градієнту температури, що виникає при змішування рідин і газів
де — максимальна різниця температури різних рідких чи газоподібних речовин, що мали однакову температуру до змішування. У газах порядку кількох кельвінів, а в рідинах — в 104 разів менше. Ці результати підтверджують співвідношення Онсагера.
Джерела
- гол.ред. А. М. Прохоров. Дюфура эффект Физическая энциклопедия. — Москва : "Советская энциклопедия", 1988. — Т. 2. — С. 26. — ISBN 5-85270-034-7.