Карл Клузіус
Карл Клузіус (лат. Carolus Clusius або нід. Karl Clusius)[8][9][10] або Шарль де Леклюз (фр. Charles de l’Écluse)[9][10][11][12], 19 лютого 1526 — 4 квітня 1609) — нідерландський[8], французький[12] ботанік[9][11], один з найважливіших європейських ботаніків XVI століття[13], вважається головним ботаніком свого часу[14], центральна фігура в обширній європейської мережі обмінів рослинами[13], основоположник голландської індустрії цибулинних рослин[15], професор ботаніки[11], міколог[8], «батько мікології»[16], лікар[11][14], натураліст та гуманіст[13][14][17].
Карл Клузіус | |
---|---|
лат. Carolus Clusius | |
Народився |
19 лютого 1525[1], 1526[2][3][…] або 1 березня 1526[4] Аррас |
Помер |
4 квітня 1609[5][6][…] Лейден, Голландія, Голландська республіка |
Поховання | Pieterskerkd |
Країна | Нідерланди |
Діяльність | ботанік, лікар, перекладач, викладач університету, міколог, зоолог, орнітолог |
Alma mater | Гентський університет, Старий Левенський університет, Марбурзький університет, Віттенберзький універстетd і Університет Монпельє |
Галузь | ботаніка, мікологія, зоологія, медицина |
Заклад | Лейденський університет і Лейденський університет[4] |
Посада | викладач університету і директор |
Вчителі | Філіп Меланхтон і Гійом Ронделе |
Карл Клузіус у Вікісховищі |
Біографія
Карл Клузіус народився у місті Аррас 19 лютого 1526 року[9][13][15][18] в багатій, добре освіченій католицькій родині[19]. Батько Клузіуса, Мішель де Леклюз, був дворянином та служив радником в провінційному суді Артуа[13]. Навчався Карл Клузіус у Швейцарії, у Німеччині та у Франції. Він вивчав юриспруденцію[11] та філософію у Гентському університеті. На початку 1550 року Клузіус провів деякий час у Швейцарії; у 1551 році він перебував у Монпельє, займаючись з професором Гійомом Ронделе[13]. Середовище Монпельє з його багатством рослин особливо підходила для розвитку схильностей Клузіуса до ботаніки; за ці роки він вивчив не менше восьми мов та отримав великі знання з широкого кола питань[13]. Карл Клузіус міг читати фламандською, французькою, німецькою, грецькою, італійською, іспанською та латинською мовою[19]. Він також займався самостійним вивченням португальської мови[19]. Першою публікацією Клузіуса був французький переклад роботи Ремберта Додунса"Cruydt-Boeck", опублікований у Антверпені у 1557 році[13]. Карл Клузіус був радником князів та аристократів у різних європейських країнах[13].
Один сучасник описував Клузіуса як батька усіх красивих садів у Європі[17]. На момент народження Карла Клузіуса сади мало змінилися з VIII століття; Клузіус відіграв в їх зміні значну роль[19]. Ботаніка ставала самостійною дисципліною та більше не розглядалася як галузь медицини; рослини представляли інтерес не тільки через свої лікарські таі кулінарні властивості, а Клузіус був одним з перших у Північній Європі, хто визнавав рослини самі по собі, оцінюючи їх красу так як і використання[17].
Карл Клузіус був запрошений до Відня для створення ботанічного саду[17]; він був директором ботанічного саду у Відні (1573–1587)[15] при дворі імператора Максиміліана II[10][13][18]. Заступництво імператора дало йому можливість подорожувати по всій Європі, збираючи інформацію для своїх ботанічних досліджень, та впровадити ряд нових рослин знайдених за межами Європи[13].
Клузіус сприяв введенню культури картоплі у Європі, а також ввів у Нідерландах тюльпани[13][17]. Вважається також, що він ввів у західноєвропейське садівництво півонії та гіацинти[20]. У 1593 році Клузіус став почесним професором ботаніки у Лейдені[11][13]; цю посаду він займав до своєї смерті[13]. Одним з важливих досягнень Клузіуса стало створення Лейденського ботанічного саду, другої подібної установи на північ від Альп[13]. Він створив його у похилому віці, у 67 років[19]. У Лейденському ботанічному саду Карл Клузіус посадив декілька цибулин тюльпанів, які були надіслані йому з Константинополя Бусбеком — послом Священної Римської імперії при дворі султана Сулеймана I. Незважаючи на те, що тюльпани були з Центральної Азії та на захід від Константинополя до цього не вирощувалися, вони адаптувалися до кліматичних умов північно-західної Європи. Навесні 1594 а перші тюльпани розцвіли на півночі Нідерландів[17]. Це стало початком голландської індустрії цибулинних рослин[15].
Карл Клузіус є автором інноваційних, всесвітньо відомих ботанічних публікацій[13]. Його вважають «батьком мікології», через те що у 1601 році він написав першу монографію про гриби[16]. Це був регіональний опис грибної флори Угорщини — «Fungorum in Pannoniis observatorum brevis historia», яке вийшло у загальному томі «Rariorum plantarum historia», яке отримало пізніше назву «Кодексу Клузіуса» («Codex Clusianus»)[16]. Клузіус описав 47 «родів» та 105 «видів» грибів, доповнивши опис досить точними акварельними ілюстраціями[16]. Більшість грибів з «Кодексу Клузіуса» можна досить точно ідентифікувати за ілюстраціями[21].
Наукова діяльність
Карл Клузіус спеціалізувався на мікології[8],а також на вивченні рослин та тварин. Клузіус описав багато нових рослин та тварин Європи, Азії, Африки, Північної Америки та Південної Америки. Він вперше виділив деякі родини рослин.
Наукові праці
- 1561: Antidotarium sive de exacta componendorum miscendorumque medicamentorum ratione ll. III … nunc ex Ital. sermone Latini facti (Antwerpen. Ex officina Plantiniana).
- 1570: Galliae Narbonensis ora marittima (Antwerpen. Abraham Ortelius).
- 1571: Hispania nova descriptio (Antwerpen. Abraham Ortelius).
- 1582: Aliquot notae in Garciae Aromatum historiam (Antwerpen. Ex officina Plantiniana).
- 1583: Rariorum aliquot stirpium, per Pannoniam, Austriam, & vicinas quasdam provincias observatarum historia, IV libris expressa (Antwerpen. Ex officina Plantiniana).
- 1583: Stirpium nomenclator Pannonicus (Nemetvyawarini: Joannes Manlius).
- 1601: Rariorum plantarum historia / Fungorum in Pannoniis observatorum brevis historia. Exoticorum libri decem: quibus animalium, plantarum, aromatum, aliorumque peregrinorum fructuum historiæ discribuntur (Antwerpen. Ex officina Plantiniana apud Ioannem Moretum).
- 1605: Exoticorum libri decem: quibus animalium, plantarum, aromatum, aliorumque peregrin. fructuum historiae describuntur / item Pt. Bellonii Observationes, eodem C.C. interprete (Leiden: Ex officina Plantiniana).
- 1611: Curae posteriores, seu plurimarum non antè cognitarum, aut descriptarum stirpium, peregrinorumque aliquot animalium novae descriptiones: quibus & omnia ipsius opera, aliáque ab eo versa augentur, aut illustrantur: accessit seorsim Everardi Vorstii. .. de eiusdem Caroli Clusii Vita & obitu oratio, aliorumque Epicedia (Leiden & Antwerpen). Ex officina Plantiniana.
- 1619: Summi Galliae Belgicae corographica descriptio posthuma, ed. Joachim Morsius (Leiden: Jac. Marcus).
- 1630: Appendix cultori plantarum exoticarum necessaria. in Herbarium Horstianum (Marburg).
Вшанування
Шарль Плюм'є назвав на його честь рід рослин Клузія (лат. Clusia)[22] родини Клузієві (лат. Clusiaceae)[23]. Згодом ця назва була прийнята Карлом Ліннеєм[24][25].
На честь Карла Клузіуса були також названі такі види рослин:
- Amaryllis clusiana Ker Gawl., 1817[26]
- Galanthus clusii Fisch. ex Steud., 1840[27]
- Gentiana clusii E.P.Perrier & Songeon, 1853[28]
- Primula clusii Wiest ex Nyman, 1881[29]
- Primula clusiana Tausch, 1821[30]
- Potentilla clusiana Jacq., 1774[31]
- Potentilla clusiana Geners., 1822[32]
- Rubus clusii Borbás, 1885[33]
- Paeonia clusii Stern & Stearn, 1940[34]
- Achillea clusiana Tausch, 1821[35]
- Doronicum clusii (All.) Tausch, 1828[36]
- Tulipa clusiana Shepherd ex Schult.f., 1830[37]
- Tulipa clusiana Redouté, 1803[38]
- Tulipa clusiana Orph. ex Nyman, 1882[39]
- Auricula-ursi clusiana (Tausch) Soják, 1980[40]
- Tilia clusiana J.Wagner, 1926[41]
Див. також
Примітки
- FINA Wiki — Австрійська академія наук.
- LIBRIS — 2012.
- Бібліотека спадщини біорізноманіття — 2006.
- Leidse Hoogleraren
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Carolus Clusius
- IPNI. Clus..
- International Plant Names Index: Carolus Clusius (1526—1609)
- Allgemeine deutsche Biographie & Neue deutsche Biographie (Digitale Register): Karl Clusius
- Hortus botanicus Leiden: Clusiustuin. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 10 березня 2015.
- DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: Charles de l'Ecluse
- Virtual International Authority File: Charles de L´Écluse
- Exhibition in Leiden University Library on the occasion of the conference ‘Clusius in a New Context’, 23—25 September 2004. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 10 березня 2015.
- Clusiusstichting: Carolus Clusius. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 10 березня 2015.
- Encyclopedia Britannica: Carolus Clusius
- Чикин Ю. А. {{{Заголовок}}}. — Томск : ТГУ, 2001. — 170 с.
- Encyclopaedia Romana: Carolus Clusius (Charles de l'Ecluse)
- Naturpark: Carolus Clusius (PDF). Архів оригіналу за 7 жовтня 2006. Процитовано 10 березня 2015.
- Strange Science: Carolus Clusius
- Duane Isley (1994) One Hundred and One Botanists.
- Леонтьєв Д. В., Акулов О. Ю. Загальна мікологія: Підручник для вищих навчальних закладів. — Харків : «Основа». — С. 192—206. — ISBN 978-966-495-040-1.
- Charles Plumier: Nova Plantarum Americanarum Genera. Leiden 1703, S. 20f.
- Trees and shrubs of the Andes of Ecuador: Clusia L.
- Carl von Linné: Critica Botanica. Leiden 1737, S. 92.
- Carl von Linné: Genera Plantarum. Leiden 1742, S. 229.
- Journ. Sc. & Arts ii. (1817) 346. (IK).
- Nomencl. Bot. [Steudel], ed. 2. 1: 653. 1840 (IK).
- Bull. Soc. Hist. Nat. Savoie 1853 [1854?] 185. (IK).
- Consp. Fl. Eur. 3: 605. 1881 [prob. Jul 1881] (IK).
- Flora 4(1): 364. 1821 (IK).
- Fl. Austriac. (Jacquin) 2: 10, t. 116. 1774 (IK).
- Elench. Scepus. n. 277; ex Wahlenb. Fl. Carpat. 157. (IK).
- In Erdesz. Lapok (1885) 401; et Geogr. atq. Enum. pl. Comit. Castrif (1887) 292. (IK).
- Bot. Mag. 162: t. 9594. 1940 (IK).
- Flora 4(2): 551. 1821 (IK).
- Flora 11: 178. 1828 (GCI).
- Syst. Veg., ed. 15 bis [Roemer & Schultes] 7(2): 1684. 1830 [Oct–Dec 1830] (IK).
- Liliac. [Redouté] 1: t. 37. 1803 [Aug 1803] (IK).
- Consp. Fl. Eur. 4: 723. 1882 [Oct 1882] (IK).
- Čas. Nár. Muz. Praze, Rada Přír. 148(3–4): 209. 1980 [1979 publ. 1980] (IK).
- Magyar Bot. Lapok 1925, xxiv. 93 (1926), hybr. (IK).
Посилання
- Большая советская энциклопедия: Клузиус Карл(рос.)(Перевірено 1 грудня 2013)
- International Plant Names Index: Carolus Clusius (1526—1609)(англ.)(Перевірено 1 грудня 2013)
- DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: Charles de l'Ecluse(нім.)(Перевірено 1 грудня 2013)
- Allgemeine deutsche Biographie & Neue deutsche Biographie (Digitale Register): Karl Clusius(нім.)(Перевірено 1 грудня 2013)
- Exhibition in Leiden University Library on the occasion of the conference ‘Clusius in a New Context’, 23—25 September 2004(англ.)(Перевірено 1 грудня 2013)
- Hortus botanicus Leiden: Clusiustuin(нід.)(Перевірено 1 грудня 2013)
- Encyclopedia Britannica: Carolus Clusius(англ.)(Перевірено 1 грудня 2013)
- Encyclopaedia Romana: Carolus Clusius (Charles de l'Ecluse)(англ.)(Перевірено 1 грудня 2013)
- Strange Science: Carolus Clusius(англ.)(Перевірено 1 грудня 2013)
- Clusiusstichting: Carolus Clusius(нід.)(Перевірено 1 грудня 2013)
- Virtual International Authority File: Charles de L´Écluse(англ.)(Перевірено 1 грудня 2013)
- Naturpark: Carolus Clusius (PDF)(нім.)
- 1300 letters of Clusius online at Leiden University Library(англ.)
Джерела
- Karl Mägdefrau: Geschichte der Botanik. Leben und Leistung großer Forscher. Stuttgart, Gustav Fischer Verlag, 2. Auflage, 1992, ISBN 3-437-20489-0.(нім.)
- Heinrich Dörfelt, Heike Heklau: Geschichte der Mykologie. Schwäbisch-Gmünd, Einhorn Verlag 1998, ISBN 3-927654-44-2.(нім.)
- Ilse Jahn: Geschichte der Biologie. Spektrum Akademischer Verlag, Heidelberg 2000, ISBN 3-8274-1023-1.(нім.)
- Heinrich Wilhelm Reichardt: Clusius, Carolus. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 4, Duncker & Humblot, Leipzig 1876, S. 349—351.(нім.)
- Hunger, Friedrich Wilhelm Tobias. Charles de L’Escluse (Carolus Clusius) Nederlandsch kruidkundige, 1526—1609. 2 vols. The Hague: M. Nijhoff, 1927—1943.(нід.)
- Smit, P. «Carolus Clusius and the beginning of botany in Leiden University». Janus. 60 (1973) 87—92.(англ.)
- Ogilvie, Brian W. «The Science of Describing: Natural History in Renaissance Europe». Chicago: University of Chicago Press, 2006.(англ.)
- Чикин Ю. А. Общая фитопатология (часть 1): Учебное пособие. — Томск : ТГУ, 2001. — 170 с.(рос.)
- Леонтьєв Д. В., Акулов О. Ю. Загальна мікологія: Підручник для вищих навчальних закладів. — Харків : «Основа», 2007. — 192—206 с. — ISBN 978-966-495-040-1.