Ефраїм Зурофф

Ефраїм Зурофф (англ. Efraim Zuroff, р. 1948, Нью-Йорк) — ізраїльський історик американського походження. Глава єрусалимського відділення Центру Симона Візенталя. Відомий активністю в розшуку нацистських злочинців. Критикує країни Балтії, вважаючи, що в них відмовляються притягати до суду ряд нацистів через особливості місцевої політики історичної пам'яті[4][5][6].

Ефраїм Зурофф
англ. Efraim Zuroff
Народився 5 серпня 1948(1948-08-05)[1][2][3] (73 роки)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк
Країна  США
 Ізраїль
Національність євреї
Місце проживання Efratd
Діяльність Nazis hunter, історик Нового часу, письменник, historian of the Holocaust
Alma mater Yeshiva Universityd, Єврейський університет, Yeshivah of Flatbushd і Marsha Stern Talmudical Academyd
Знання мов англійська
Нагороди

Біографія

Народився в Нью-Йорку, там же закінчив Університет Єшива, бакалавр з історії. Переїхав до Ізраїлю в 1970 році, в Інституті сучасного єврейства Єврейського університету здобув ступінь магістра з вивчення Голокосту. Там же захистив дисертацію по темі Голокосту.

Публікації
  • 1994 — Occupation: Nazi-Hunter; The Continuing Search for the Perpetrators of the Holocaust: книга описує складності в пошуку нацистських злочинців, які отримали притулок в США, Великій Британії, Канаді та Австралії і роль Зуроффа в роботі двох організацій, що активно займаються пошуком цих злочинців, Центру Симона Візенталя і Агентства спеціальних розслідувань Міністерства юстиції США.
  • 2009 — Operation Last Chance: One Man's Quest to Bring Nazi Criminals to Justice: оповідає про кампанію Operation Last Chance, яку розпочав Зурофф в 2002 році з метою спіймання і залучення до відповідальності нацистських злочинців, які ще залишилися в живих. Книга була переведена на німецьку, угорську, сербську і фінську мови.
  • 2018 — був співавтором книги «Наші» литовської журналістки Рути Ванагайте про Голокост у Литві. Книгу було перекладено англійською, польською, російською та іврит мовами.

Нагороди
  • В знак визнання зусиль по полюванню на нацистів і за дослідження Голокосту, Зурофф був висунутий Президентом Сербії Борисом Тадичем і членами парламенту Сербії в якості кандидата на Нобелівську премію миру в 2008 році[7] .
  • 22 січня 2009 роки міська асамблея міста Нови Сад присвоїла Зуроффу звання почесного громадянина міста в знак визнання заслуг у боротьбі за пошук і покарання нацистських злочинців[8] .
  • 15 січня 2010 указом президента Хорватії Степана Месича Зурофф був нагороджений орденом князя Трпіміра за внесок в боротьбу з історичним ревізіонізмом і зміцнення антифашистських основ державності Хорватії[9] .
  • 16 лютого 2017 року Президент Сербії Томіслав Ніколіч вручив Золоту медаль за заслуги д-ру Ефраїму Зуроффу[10] за «виняткові досягнення» і його «самовіддане посвячення захисту правди про страждання євреїв, а також сербів, циганів та інших народів під час Другої світової війни» .

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119367505 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Babelio — 2007.
  3. Munzinger Personen
  4. Охотник за нацистами больше не боится ездить в Россию // Русская служба Би-би-си, 1 ноября 2007
  5. Центр Визенталя называет Прибалтику «раем для доживающих век нацистов» // РИА Новости, 4 января 2008
  6. Putin should be invited to Auschwitz. i24news.tv. 14.01.2015. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 16 січня 2015.
  7. Stories of Nazi-hunting
  8. Zuroff Novi Sad honorary citizen. B92. 20 січня 2009.[недоступне посилання з Июнь 2018]
  9. Odluka kojom se odlikuje Efraim Zuroff Redom kneza Trpimira s ogrlicom i danicom. Narodne novine. 15 січня 2010.
  10. Serbian President Awards Efraim Zuroff Gold Medal(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.