Еґберт (король Вессексу)

Егберт (англ. Egbert, Ecgberht, Ecgbert або Ecgbriht; 769 або 771–839) — король Вессексу між 802 та 839 роками, відомий тим, що покінчив із домінуванням Мерсії в Англії й об'єднав під своєю владою більшу частину Англії. Англосаксонський часопис описує його як бретвальду, тобто правителя Британії.

Егберт
давн-англ. Ecgbryht
англ. Egbert, Eagberht
Зображення в рукописі 13 ст.
король Вессексу, бретвальда
Правління 802-839
Попередник Беортрік
Наступник Етельвульф
Біографічні дані
Релігія християнство
Народження 8 століття
Вессекс, Англія
Смерть 839[1]
Вессекс, Англія
Поховання Вінчестерський собор і Вінчестер
У шлюбі з unnamed wife of King Egbert of Wessexd[2]
Діти Етельвульф[2], Етельстан[3] і Eadgythd[3]
Династія Вессекська династія
Батько Елмунд Кентський
Мати unnamed mother of King Egbert of Wessexd[3][2]
 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Батьком Егберта був Елмунд Кентський. У 780-их король Мерсії Оффа та Беортрік із Вессексу вигнали Егберта, але 802 року, після смерті Беортріка, він повернувся і захопив трон. Про перші 20 років правління Егберта відомо мало, але, вочевидь, він зумів утримати незалежність Вессексу від Мерсії, яка тоді домінувала серед англійських королівств. 825 року Егберт завдав порази Беорнвульфу з Мерсії в битві при Елландуні й поклав край її домінуванню. Далі він підкорив собі інші королівства південно-східної Англії, які до того залежали від Мерсії. 829 року він завдав поразки Віглафу з Мерсії, прогнав його з королівства і тимчасово правив Мерсією безпосередньо. Того ж року Егберту підкорився король Нортумбрії Дор.

Егберт не зумів втримати свої завоювання, і через рік Віглаф повернув собі трон Мерсії. Однак, Вессекс зберіг контроль над Кентом, Сассексом і Сурреєм. Егберт віддав ці володіння в управління своєму сину Етельвульфу. Після смерті Егберта 839 року Етельфульф успадкував його трон. Королівства південно-східної Англії врешті-решт влилися в королівство Вессекс після смерті Етельвульфа 858 року.

Примітки
  1. The Wiley Blackwell Encyclopedia of Anglo-Saxon England — 2 — Chichester: Wiley, 2014. — P. 534. — 583 p. — ISBN 978-0-470-65632-7
  2. Kindred Britain
  3. Lundy D. R. The Peerage
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.