Жак де Лажу молодший

Жак де Лажу́ моло́дший (фр. Jacques de Lajoüe 1686, Париж 1761, Париж) — французький художник доби пізнього бароко і рококо.

Жак де Лажу молодший
Jacques de Lajoüe
Жак де Лажу молодший. «Алегорія Оптики», із серії трьох картин.
При народженні Jacques de Lajoüe
Народження 1686(1686)
Париж
Смерть 1761(1761)
  Париж
Національність  Франція
Країна Франція
Жанр галантний жанр, побутовий жанр, пейзаж
Діяльність художник
Напрямок пізнє бароко і рококо
Роки творчості 1700 — 1760
Вплив Антуан Ватто, Франсуа Буше

 Жак де Лажу молодший у Вікісховищі

Передумови народження рококо і П'єр Кроза

Антуан Ватто разом з італійкою художницею Розальбою Кар'єрою стояв біля витоків стилю рококо. Цьому всіляко сприяв найбільший і могутніший з меценатів доби — мільйонер П'єр Кроза. Піклуючись про відлюдкуватого і хворобливого художника, Кроза забрав його в свій паризький палац, де той отримав житло, стіл і, ймовірно, вперше достатні умови для творчості. З цього часу картинами Ватто почали прикрашати палаци вельмож, адже сюжетами його картин стають тетральні сцени і дозвілля аристократів. Мистецтво доби старанно відверталось від повсякденних і пекучіх проблем.

Вельможі доби рококо поставили за мету щоденні насолоди. Насолодам мали сприяти розкішні інтер'єри палаців і церков, розкішні сукні, черга свят в садах бароко і в павільйонах влітку, а взимку в палацах. Нешляхетний і бідний художник був лише малопомітним глядачем цих свят. Хтось точно зауважив, що картини Ватто нагадують сцени, помічені перехожим з вулиці крізь ґрати розкішних французьких парків, котрі належали аристократам. Ватто лише свідок чужих свят, що не мав прав ні втручатися в них, ні брати там участь.

Життєпис

Народився в Парижі. Сформувався як художник в перехідну добу від пізнього бароко до рококо. Робив пейзажі, алегоричні композиції та картини з інтер'єрами. 1721 року став членом Королівської Академії. Працював гравером, зробив титульну сторінку до видання про творчість Ваувермана. В останній період життя виконав серію декоративних гравюр з мотивами рококо, котрі використовувались майстрами і ремісниками з виготовлення декору меблів, декору інтер'єрів, текстилю тощо.

Як декоратор працював по замовам деяких аристократів (Мишель Фердинанд Альберт д'Айі, герцог Пікіньї, замовив художнику серію з трьох алегорій наук, що прикрашали його бібліотеку). Виконав декор в монастирі Св. Женев'єви. Є відомості, що створив картину по замові маркізи Помпадур, але твір не сподобався фаворитці короля і це обмежило розвиток кар'єри художника. Відомий автопортрет митця в оточенні родини, на тлі — картина, створена Жаком де Лажу.

Помер в Парижі 1761 року.

Художня манера

Жак де Лажу молодший. «Алегорія зими»
Жак де Лажу молодший. «Скульптура Зими в парку», Ермітаж.

Твори Жака де Лажу зберігали тісний зв'язок з бароко італійського та французького зразка і практично не були зачеплені академічним класицизмом 17 ст. Творчість Жака де Лажу зберігала аристократичний характер і цілком укладалась в вимоги мистецтва рококо, головна мета якого - подобатись і розважати.

Але живопис Жака де Лажу був орієнтований на зображення архітектури, паркових павільйонів і фонтанів, куточків парків, де мешкають ті ж аристократи, що і на картинах Антуана Ватто, Жана-Баттіста Патера, Франсуа Буше. При цьому художник не обмежувався ретельним зображенням архітектури в перспективних скороченнях та відтворенням модного декору. Вім працював в добу Просвітництва, широкого книгодрукування і природознавства, природопізнання. Це знайшло свій відбиток в мистецтві живопису і гравюри. Так, Жак де Лажу створив серію картин з зображеннями алегорій Виховання, Історії, Ботаніки, Оптики, де з традиційною алегорією Історії відтворив власно створену алегорію Оптики (Механіки ?). В графічних аркушах митця є і більш традиційна алегорія Живопису. Алегорії наук Жака де Лажу набули популярності і спонукали до створення копій чи власних композицій другорядними художниками.

Незважаючи на деяку наближеність пейзажів Жака де Лажу до фантазійних пейзажів Франсуа Буше, він зберіг індивідуальний підхід до зображень і несхожість на легковажність манер другорядних майстрів рококо.

Вибрані твори

«Інтер'єр барокового палацу з шляхетним товариством біля фонтану»
  • «Жанрова сцена в парку», Ермітаж
  • «Парк з фонтаном і турецькими елементами»
  • «Алегорія астрономії»
  • «Кабінет механіка»
  • «Побачення біля фонтану»
  • «Скутий морозом фонтан»
  • «Порт на Середземному морі»
  • «Пейзаж з пастухами і обеліском»
  • «Фантазійний пейзаж з поруйнованою колонадою»
  • «Відпочинок після полювання», Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва

Галерея

Джерела

  • Marianne Roland Michel: «Lajoüe et l'art rocaille», 1984, Arthéna
  • Christoph Martin Vogtherr: Französische Gemälde I: Watteau • Pater • Lancret • Lajoüe, 2011. ISBN 978-3-05-004652-5. Bestandskataloge der Kunstsammlungen
  • Гос. Эрмитаж. Каталог 1 «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.