Автопортрет

Автопортре́т — портрет художника, виконаний ним самим. Значного розвитку автопортрет набуває в епоху Відродження і розквітає в 17 ст. Видатні зразки автопортретів дав великий голландський художник Рембрандт. Одним із зачинателів автопортрету в українському мистецтві був Т. Шевченко. На початку 20 століття визначні зразки автопортретів у місті Львів створив вельми талановитий художник нової української генерації Новаківський Олекса Харлампійович .

Автопортрет Шевченка

Потяг до створення автопортретів

Відчутний потяг до створення автопортретів відчули вже художники-сучасники Леонардо в 15 столітті. Нещасна доля обійшла небезпекою частку з них, що надало нагоду бачити автопортрети низки італійських митців і в 21 столітті, серед яких Доменіко Гірляндайо, Беноццо Гоццолі, Лука Сіньореллі, Перуджино. Молодий сучасник Леонардо — Рафаель Санті (1483–1520) залишив по собі вже автопортрети в малюнках, у фресці і в живопису олійними фарбами. Деякий час автопортрет італійського митця на фресках слугував як візуальний підпис автора, як то було у Луки Сіньореллі, Беноццо Гоццолі, у Доменіко Гірляндайо. Але не всі художники відчували той потяг і ми ніколи не матимемо автопортретів Паоло Учелло, Андреа дель Кастаньйо, Мазаччо.

Логічно припустити, що в процес створення автопортретів був втягнутий і Леонардо да Вінчі, що зазнавав зневажливого ставлення і в Флоренції, і в Мілані, потерпаючи від невизнання, хоча мав великі амбіції.

Але майже дві третини зниклого чи знищеного приватного архіву і малюнків Леонардо не дають підстав стверджувати, що ранні автопортрети були. Сенсаційні заяви про віднайдення ранніх автопортретів — постійні спекуляції на популярності уславленого дослідника та художника.

Техніки виконання

Могутній розвиток мистецтва спричинив появу автопортретів в різних матеріалах і техніках. Майже кожний з матеріалів мистецтва годиться для автопортрета :

Олекса Новаківський, «Автопортрет», до 1935 року

Ознаки автопортрета

Головні ознаки автопортретів дав дослідник Гращенков Віктор Миколайович (1925 — 2005). Він вважав автопортретами зображення з дещо напруженим зором прямо на глядача, неприродною асіметрією обличчя, наявне використання дзеркала тощо.

Один з перших автопортретів

Свідоцтво про це залишив письменник Плутарх (бл. 45 — бл. 127).

Його виконав видатний скульптор Стародавньої Греції Фідій (бл. 490 до н. е. — бл. 430 до н. е.) . Він довго працював над скульптурами і оздобами нового Парфенону, залишки якого відомі в усьому світі. На мармуровому (?)щиті богині Афіни він і зобразив себе. Заздрізники і вороги скульптора були розлючені і вважали це богохульством. Скульптор помер в засланні.

Відмова від канонів

Створення автопортретів відновилося в добу Відродження в Західній Європі, коли від середньовічного колективу відокремилась особа. Це особа впевнена у собі, здатна на творчість, ініціативу і незалежність від терору середовища, терору консервативної спільноти. Це доводять сміливий автопортрет оголеного Дюрера чи різкий малюнок — автопортрет Леонардо, старого, в зморшках і набряках під очима і водночас могутнього як велетень.

Відмова від канонів іконопису Візантії спричинила пошуки все нових композицій. Це найкращим чином вплинуло на західноєвропейський живопис, і, також, на автопортрет.

Галерея автопортретів
Автопортрет Арчімбольдо. Малюнок, акварель, остання третина 16 ст. Національна галерея (Прага)
Ораціо Борджанні. Автопортрет, початок 17 ст., Національний музей Прадо, Мадрид

Російська мистецька школа

В російському мистецтві автопортрет досягає високого розвитку в творчості І. Крамського, І. Рєпіна, В. Сурикова, В. Сєрова. Значне місце в своїй творчості приділили автопортрету радянські художники І. Їжакевич, Петро Кончаловський, Коньонков Сергій Тимофійович та інші.

Джерела
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • (рос.) Лазарев В. Н. Портрет в европейском искусстве XVII в. — М.—Л., 1937.
  • (рос.) Золотов Ю. К. Французский портрет 18 века. — М.: «Искусство», 1968.
  • (рос.) Всеобщая история искусств, том 1. — М.: «Искусство», 1956.
  • (рос.) Герман М. Ю. Давид Жак Луи. — М.: «Молодая гвардия», 1964.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.