Жанна Самарі

Жанна Самарі народилася 4 березня 1857 року в родині митців. Батько — Луї Жак Самарі (1815—1895), віолончеліст і композитор Паризької опери[5]. Мати — Мадлен Броан і рідна тітка — Авґустина Броан, відомі французькі акторки ХІХ століття театру Комеді Франсез. Бабуся — Сюзанна Броан, французька акторка й наставниця Жанни.

Чотирнадцятирічна молода акторка була зарахована до Національної консерваторії в Парижі (1871). Першу відзнаку за комедійну роль отримала 1874 року.

24 серпня 1874 року дебютувала на сцені головного французького театру Комеді Франсез у комедійній п'єсі «Тартюф», роль Дорини. 5 грудня 1878 року стала почесним членом клубу Комеді Франсез.

1882 року Жанна Самарі вийшла заміж за Поля Лаґарда, брата французького художника П′єра Лаґарда. У неї було троє дітей.

Незадовго до смерті Жанна Самарі написала книгу для своїх дітей «Делікатеси Шарлоти» (фр. Les Gourmandises de Charlotte, 1890), майстерно проілюстровану Жобом (Жак Онфруа де Бревілль / Jacques Onfroy de Bréville)[6].

1890 року Жанна Самарі раптово померла від черевного тифу на вулиці Ріволі, 194. Похована на цвинтарі Пассі в Парижі.

Пам′ять про Жанну Самарі з щасливою посмішкою та русявим волоссям увічнено творами французьких художників П′єра Ренуара й Луїзи Аббеми[7].

Картини Ренуара

Жанна Самарі позувала П′єру Ренуару впродовж 1876—1881 роки. Відомі картини з її образом:

• «Гойдалка» (фр. La balançoire, 1876). Зберігається в музеї д′Орсе, Париж.
• «У саду. Під деревами Мулен де ла Галет» (фр. Au jardin - Sous la tonnelle au moulin de la Galette, 1876). Музей образотворчих мистецтв, Москва.
• «Танці у Мулен де ла Галетт» (1876). Зберігається в музеї д′Орсе, Париж.
• «Жанна Самарі» (1877). Колекція театру Комеді Франсез, Париж. Це перший портрет Жанни написаний після зустрічі з художником у салоні мадам Шарпентьє[8].
• «Портрет акторки Жанни Самарі» (фр. La Rêverie, Portrait de Jeanne Samary; полотно, олія, 56x47, 1877 р.). Картина зберігається в Державному музеї образотворчих мистецтв імені О.С. Пушкіна, Москва[9].
• «Портрет акторки Жанни Самарі в повний зріст» (фр. Portrait de Jeanne Samary en pied, 1878). Для цієї картини Жанна спеціально замовила білу сукню й одягла, обов'язковий саме тоді, корсет. Натурниця позувала на тлі буржуазного інтер'єру з надмірним декором і обов'язковими пальмами у фоє рідного для неї Комеді Франсез. Портрет був представлений 1879 року в Паризькому салоні, поряд із іншою парадною картиною — «Портрет мадам Шарпантьє з дітьми» (1878). Нині картина знаходиться в Ермітажі, Санкт-Петербург.
• «Жанна Самарі» (1878). Музей мистецтв Цинциннаті, штат Огайо.
• «Жанна Самарі» (1878). Національна галерея мистецтв, Вашингтон.

Ревері, Ренуар (1877), Московський музей образотворчих мистецтв ім. Пушкіна (колишня колекція Морозова).

Портрет Жанни Самарі пішки, Ренуар (1878), Музей Ермітажу (колишня колекція Морозова)

• «Сніданок веслярів» (фр. Le Déjeuner des canotiers, 1880—1881). Зберігається в художньому музеї Phillips Collection, Вашингтон[10].

Дорін у п′єсі Мольєра «Тартюф», 1874, 1875

Мадлона в п'єсі Мольєра «Кумедні манірниці», 1875

Пульхере в п′єсі Едуарда Паєрона (фр. d'Édouard Pailleron) «Маленький дощ» (фр. Petite pluie ), 1875

Шарлотта в п′єсі Мольєра «Дон Жуан», 1876

Нірине в п′єсі Жана Реньяра (фр. Jean-François Regnard) «Гравець» (фр. Le Joueur), 1880

Лізетта у п′єсі Мольєра «Школа чоловіків» (фр. L'École des maris), 1879, 1889

Міс ду Кросі в п′єсі Мольєра «Версальський експромт» (фр. L'Impromptu de Versailles), 1880

Ніколь у п′єсі Мольєра «Міщанин—шляхтич», 1880, 1890

Маґелона в п′єсі Мольєра «Розваги короля» (фр. Le roi s'amuse), 1882

Жанна в п′єсі Анрі Мельяка «Герцогиня Мартін» (фр. La Duchesse Martin), 1884

Ґентіпа в п′єсі Теодора де Банвіля «Сократ і його дружина» (фр. Socrate et sa femme ), 1885

Мартіна в п′єсі Мольєра «Вчені жінки» (фр. Les Femmes savantes), 1888

Еліза в п′єсі Едме Бурсо (фр. d'Edme Boursault) «Ґалантний Меркурій» (фр. Le Mercure galant), 1888

• Вісник анекдотів, літературних творів, митців і бібліографії, 31 липня 1890 року / Gazette anecdotique, littéraire, artistique et bibliographique, 31 juillet 1890.
• Альберт Ванлу. На сцені, спогади про лібретто. Париж, 1917 / Sur le plateau, souvenirs d'un librettiste, d'Albert Vanloo, Paris, Paul Ollendorf, 1917 [11]

• Jeanne Samary sur Les Archives du spectacle.net
• Жанна Самарі на сайті Комеді Франсез
• Жанна Самарі ідентифікатор BNF (фр., нім., англ.)
• Жанна Самарі на сайті findagrave.com (англ.)
• Жанна Самарі та її образ