Мадлен Броан

Мадлен Броан народилась 21 жовтня 1833 року в Парижі. Мадлен — донька французької акторки Сюзанни Броан (1807—1887) і молодша сестра Авґустини Броан, «служниці Мельпомени».

Юна Мадлен відвідувала Національну консерваторію в Парижі, навчалась у класі відомого французького актора й драматурга Жозефа Самсона.

Мадлен Броан

1850 року дебютувала на сцені «Комеді Франсез» у Парижі й у період 1850—1885 рр. була почесним членкинею клубу головного театру.

1854 року Мадлен вийшла заміж за письменника й маклера Маріо Ючарда (1824—1893), але через два роки шлюб розпався.

Уроджений талант і неймовірна краса Мадрен Броан викликали захоплення глядачів. Її шанувальниками були імператор Наполеон III Бонапарт, принц де Жуанвіль Франсуа Орлеанський (фр. François d'Orléans, Prince of Joinville), письменник Поль Дерулед, французький військовий діяч Поль Ланґель (фр. Paul Langély) та ін.

1861 року французький художник Поль Бодрі намалював портрет Мадлен Броан (фр. Madeleine Brohan (1833-1900), de la Comédie-Française)), який дотепер зберігається в національному музеї д'Орсе в Парижі[4].

Упродовж 1856—1858 рр. грала на сцені Михайлівського театру в Санкт-Петербурзі, Російська імперія.

Мадлен Броан померла 1900 року в Парижі.

• Маргарита Наваррська в п′єсі Ежена Скріба й Ернеста Леґуве «Казки королеви Наваррської» (фр. Les Contes de la reine de Navarre), 1850
• Селімена в п′єсі Мольєра «Мізантроп», 1851
• Маріанна в п′єсі Альфреда де Мюссе «Історії від Маріанни» (фр. Les Caprices de Marianne), 1851
• Ельміра в п′єсі Мольєра «Тартюф», 1853
• Головна роль у п′єсі Жуля Сандо «Мадмазель Сейґлере» (фр. Mademoiselle de La Seiglière),1855
• Графиня в п′єсі П′єра Бомарше «Одруження Фіґаро», 1859
• Маркіза Маупас у п′єсі Франсуа Понсара «Закоханий лев» (фр. Le Lion amoureux),1866
• Марселіна в п′єсі П′єра Бомарше «Одруження Фіґаро», 1871
• Головна роль у п′єсі Еміля Ож′є «Ґабріелла» (фр. Gabrielle), 1874, 1875
• Роль у п′єсі Ежена Скріба «Битва дам» (фр. Bataille de dames), 1875
• Роль у п′єсі Жозефа Караґюля (фр. Joseph Caraguel) «Свічник» (фр. Le Bougeoir), 1875
• Графіня в п′єсі Едуарда Кадоля «Бабуся» (фр. La Grand'maman), 1875
• Маркіза де Румьєр в п′єсі Александра Дюма «Іноземець» (фр. L'Étrangère), 1876
• Філамінта в п′єсі Мольєра «Вчені жінки» (фр. Les Femmes savantes), 1880
• Герцогиня Ревіль у п′єсі Едуарда Паєрона (фр. d'Édouard Pailleron) «Світ, який набридає» (фр. Le Monde où l'on s'ennuie), 1881
• Сільвія в п′єсі П′єра де Маріво «Гра в любов і випадок» (фр. Le Jeu de l'amour et du hasard)

• Броан, Мадлен. Лист з автографом від Мадлен Емілі Броан до Оґюстена Далі [рукопис], 18 серпня 1886 р. / Madeleine, 1833-1900,. Autograph letter signed from Madeleine Emilie Broham to Augustin Daly [manuscript], 1886 August 18[1]
• Ежен де Мірекурт. Авґустин Броан. Мадлен Броан. Париж, 1867 / Augustine Brohan; Madeleine Brohan [Texte imprimé] / Eugène de Mirecourt / Paris: A. Faure, 1867[2]
• Поль Ґаулот. Три Броан, Париж, 1930 / Les trois Brohan by Paul Gaulot. Paris: F. Alcan, 1930[3]
• Жорж д′Ейлі. Мадлен Броан, актриса театру Комеді Франсез. Париж, 1886 / Madeleine Brohan, sociétaire retirée de la Comédie-Française by Georges d' Heylli. Paris, Tresse & Stock, 1886[4]

• Маделена Броган, Огюстина Броган // Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона: у 86 т. (82 т. і 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
• Мадлен Броан на сайті WorldCat (фр.)
• Мадлен Броан на сайті SNAC (фр.)
• Мадлен Броан на сайті Les Archives du Spectacle (фр.)

1. Brohan, Madeleine; Daly, Augustin (1886). Autograph letter signed from Madeleine Emilie Broham to Augustin Daly, (English). OCLC 416481599.
2. Mirecourt, Eugène de (1869). Augustine et Madeline Brohan. (French). Paris: Librairie des contemporaines. OCLC 56234404.
3. Gaulot, Paul (1930). Les trois Brohan (French). Paris: F. Alcan. OCLC 1855047.
4. Heylli, Georges d' (1886). Madeleine Brohan, sociétaire retirée de la Comédie-Française (French). Paris: Tresse & Stock. OCLC 20532599.