Жані Ольт
Жані́ Ольт (фр. Jany Holt, справжнє ім'я — Руксандра Катарина Владеску-Ольт (рум. Ruxandra Ekatarina Vladescu Olt); 13 травня 1909, Бухарест, Румунія — 26 жовтня 2005, Нейї-сюр-Сен, Франція) — французька акторка румунського походження.
Жані Ольт | |
---|---|
фр. Jany Holt | |
Ім'я при народженні | Руксандра Катарина Владеску Ольт |
Дата народження | 13 травня 1909[1] |
Місце народження | Бухарест, Румунія[1] |
Дата смерті | 26 жовтня 2005[2][1] (96 років) |
Місце смерті | Нейї-сюр-Сен, Франція[1] |
Національність | румунка |
Громадянство | Франція |
Професія | акторка |
Роки активності | 1931 — 1995 |
Чоловік |
Марсель Даліо (1936-1939) Жако Порель (1940-1982) |
IMDb | ID 0392447 |
Нагороди та премії | |
Біографія
Жані Ольт (вроджена Руксандра Катарина Владеску Ольт) народилася 13 травня 1909 року в Бухаресті в сім'ї адвоката. У 1926 році батьки відправили її в Париж для навчання комерційній справі. Замість цього вона вирішила записатися на драматичні курси Шарля Дюллена і Габріель Фонтан. Акторську кар'єру Ольт починала в театрі як дублерка, перш ніж отримати в 1935 році власну роль у партнерстві з Рене Фальконетті.
У 1931 році Жані Ольт дебютувала в кіно, знявшись у фільмі «Чоловік в пальто». Справжня акторська кар'єра Ольт в кіно почалася лише з 1935 року після участі у фільмі Абеля Ґанса «Велике кохання Бетховена». У 1936-му вона зіграла роль доньку рабина Рашель у постановці «Ґолема» Жульєна Дювів'є. У довоєнний період знялася також у фільмах Жана Ренуара, П'єра Бійона, Жана Древіля, Марселя Л'Ерб'є, П'єра Шеналя та ін.
Під час Другої світової війни Жані Ольт брала активну участь в «Опорі Мітрідат» (фр. Résistance Mithridate), за що була нагороджена Воєнним хрестом з позолоченою пальмовою гілкою.
У повоєнні роки Ольт продовжувала зніматися в кіно й на телебаченні. Знімалася у фільмах Анрі Декуена, Жоржа Лакомба, Рене Клемана та ін., зігравши за весь період своєї кар'єри майже 50 кіноролей. Окрім того, до 1972 року продовжувала періодично виступати на театральній сцені.
Жані Ольт померла 26 жовтня 2005 року в лікарні міста Нейї-сюр-Сен неподалік Парижа в 96-річному віці.
Особисте життя
У 1936 році Жані Ольт вийшла заміж за актора Марселя Даліо. Єврей на національністю Даліо відмовився прийняти католицьку віру, як того вимагали батьки Ольт, тому пара у 1939 році розлучилася[3]. У 1940 році вона вдруге вийшла заміж, за письменника Жака Пореля (1893—1982)[4].
Фільмографія (вибіркова)
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1931 | ф | Чоловік в пальто | Un homme en habit | Нінетт |
1935 | ф | Зелене доміно | Le domino vert | Лілі Брюк'є |
1936 | ф | Ґолем | Le golem | Рашель |
1936 | ф | Велике кохання Бетховена | Un grand amour de Beethoven | Жульєтта Ґвічарді |
1936 | ф | На дні | Les bas-fonds | Настя |
1937 | ф | Південний поштовий | Courrier Sud | Женев'єва |
1937 | ф | Алібі | L'alibi | Елен Ардуан |
1937 | ф | Трагедія імперії | La tragédie impériale | Ґруссіна |
1938 | ф | Рай Сатани | Le paradis de Satan | Франческа |
1938 | ф | Мальтійський будинок | La maison du Maltais | Грета |
1942 | ф | Андорра або чоловіки Айрайна | Andorra ou les hommes d'Airain | Кончіта Аснуррі |
1943 | ф | Барон-привид | Le baron fantôme | Анна |
1943 | ф | Янголи гріха | Les anges du péché | Тереза |
1944 | ф | Наречена пітьми | La fiancée des ténèbres | Сільвія |
1945 | ф | Фарандола | Farandole | Маріанна |
1946 | ф | Спеціальна місія | Mission spéciale | Еммі де Велдер, німецька шпигунка |
1946 | ф | Країна без зірок | Le pays sans étoiles | Катрін Ле Келлец Кейлек / Аурелія Талакаюд |
1946 | ф | Чутки | Rumeurs | Аліна |
1947 | ф | Контр-опитування | Contre-enquête | Жинетт |
1947 | ф | Не винен | Non coupable | Мадлен Боден |
1949 | ф | Ешафот може почекати | L'échafaud peut attendre | Елен Боннар |
1949 | ф | Доктор Леннек | Docteur Laennec | Мадлен Бейль |
1949 | ф | Мадемуазель де ля Ферте | Mademoiselle de la Ferté | Анна де ла Ферте |
1950 | ф | Тхір | Le furet | Сесілія |
1952 | ф | Зелена рукавичка | The Green Glove | графиня |
1956 | ф | Жервеза | Gervaise | мадам Лор'є, сестра Анрі |
1956 | ф | Непокірні | Les insoumises | Сільвія |
1961 | тф | Егмонт | Egmont | |
1962 | с | Інспектор Леклерк розслідує | L'inspecteur Leclerc enquête | |
1966—1986 | с | У театрі сьогодні ввечері | Au théâtre ce soir | Емма |
1967—1990 | с | Розслідування комісара Мегре | Les enquêtes du commissaire Maigret | мадемуазель Поре |
1972 | ф | Час для кохання | A Time for Loving | мадам Дютарр-Дюброі, мати Марселя |
1973 | ф | Хаос | Le grabuge | мати |
1978 | ф | Жінка-лівша | Die linkshändige Frau | жінка в місці зустрічі |
1985 | ф | Мішень | Target | Власниця особняка Марі Луї |
1987 | ф | Бракуюча ланка | La passerelle | Мамінуш |
1987 | ф | Саксофон | Saxo | Мейша |
1993 | ф | Молодь рулить! | Roulez jeunesse! | Сара |
1993 | ф | Метиска | Métisse | бабуся Фелікса |
1995 | ф | Чорний, як спогад | Noir comme le souvenir | Женев'єва |
Примітки
- https://deces.matchid.io/id/NvLYHAlQyo3G
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Jany Holt. European Film Star Postcards (англ.). 1.11.2016. Процитовано 31.10.2017.
- Jacques Porel (1893—1982) на сайті data.bnf.fr
Література
- Yvan Foucart, Dictionnaire des comédiens français disparus, Éditions cinéma, Mormoiron, 2008, 1185 p. ISBN 978-2-9531-1390-7
- Olivier Barrot et Raymond Chirat, Noir et Blanc — 250 acteurs français du cinéma français 1930—1960, Paris, Flammarion, 2000, P.