Жан-П'єр Мельвіль

Жан-П'єр Грумбах народився 20 жовтня 1917 року у Парижі в сім'ї ельзаських євреїв. З дитячих років захоплювався кіномистецтвом, постійно відвідуючи кінотеатри та намагаючись знімати любительські фільми. Переходу до професійного кінематографу Жан-П'єру завадила Друга світова війна, під час якої він служив спочатку у складі британської армії, потім в лавах французьких визволителів. Саме в той час Жан-П'єр Грумбах взяв собі псевдонім Мельвіль як данину улюбленому письменникові Герману Мелвіллу, зберігши його надалі як артистичний. Повернувшись з фронту, подав заявку на ліцензію асистента режисера; діставши відмову, вирішив ставити фільми своїми засобами.

У 1945 Жан-П'єр Мельвіль створив власну фірму «Сосьєте Мельвиль продюксьон», виступаючи в різних іпостасях — від продюсера до монтажера. Вважається, що саме цей досвід малобюджетного кіно багато в чому передбачив відкриття французької «нової хвилі»[1].

Помер Жан-П'єр Мельвіль 2 серпня 1973 року у Парижі від серцевого нападу під час обіду з другом — кінорежисером Філіпом Лабро, в ресторані готелю PLM Saint-Jacques. Похований на паризькому цвинтарі Пантен.

Відродження інтересу до творчості Мельвіля припало на 1990-і роки, коли його стали називати серед низки своїх кумирів такі режисери, як Квентін Тарантіно та Джон Ву[2].

Працюючи незалежно на власних студіях, Жан-П'єр Мельвіль завоював популярність трагічними, мінімалістськими фільмами-нуар, такими як «Самурай» (1964) та «Червоне коло» (1970), в яких головні ролі виконували провідні харизматичні актори — Ален Делон, Жан-Поль Бельмондо, Ліно Вентура, Серж Реджані. Режисерський стиль Мельвіля, що склався під впливом американського кінематографу, фетишизує типові аксесуари гангстерських фільмів — зброю, костюми і особливо капелюхи. У поведінці гангстерів режисера цікавлять не стільки зміст та мета, скільки їх зовнішній бік — процедура, ритуал[3].

Жан-П'єр Мельвіль увійшов до історії французького кінематографу не лише як оспівувач гангстерської романтики, але і як режисер такого значного фільму як «Армія тіней», який є справжньою сагою про Французький Опір.

Режисер

• 1945 — 24 години з життя клоуна / Vingt-quatre heures de la vie d'un clown (к/м)
• 1949 — Мовчання моря / Le silence de la mer
• 1950 — Жахливі діти / Les enfants terribles
• 1953 — Коли ти прочитаєш цього листа / Quand tu liras cette lettre
• 1955 — Боб — марнотратник життя / Bob le flambeur
• 1959 — Двоє на Мангеттені / Deux hommes dans Manhattan
• 1961 — Леон Морен, священик / Léon Morin, prêtre
• 1962 — Стукач / Le doulos
• 1963 — Старший Фершо / L'aîné des Ferchaux
• 1966 — Друге дихання / Le deuxième souffle
• 1967 — Самурай / Le samouraï
• 1969 — Армія тіней / L'armée des ombres
• 1970 — Червоне коло / Le cercle rouge
• 1972 — Поліцейський / Un flic

Актор

• 1950 — Орфей
• 1959 — Двоє на Мангеттені / Deux hommes dans Manhattan
• 1959 — Знак лева / Le Signe du Lion
• 1960 — На останньому подиху
• 1963 — Ландрю

Продюсер

• 1946 — 24 години з життя клоуна / Vingt-quatre heures de la vie d'un clown
• 1949 — Мовчання моря / Le silence de la Mer (виконавчий продюсер)
• 1950 — Жахливі діти / Les enfants terribles
• 1953 — Коли ти прочитаєш цього листа / Quand tu liras cette lettre
• 1956 — Боб — марнотратник життя / Bob le flambeur

• Жана-П'єр Мельвіль на сайті Французької сінематеки
• Жан-П'єр Мельвіль на сайті AlloCiné (фр.)
• Інтерв'ю Жана-П'єра Мельвіля на YouTube