Жан Галлон

Жан Галлон (фр. Jean Gallon; 25 червня 1878, Париж — 23 червня 1959, Париж) — французький композитор і музичний педагог. Брат Ноеля Галлона.

Жан Галлон
фр. Jean Gallon
Основна інформація
Дата народження 25 червня 1878(1878-06-25)[1][2]
Місце народження Париж, Франція
Дата смерті 23 червня 1959(1959-06-23)[1][2] (80 років)
Місце смерті Париж, Франція
Громадянство Франція
Професії композитор, диригент, хормейстер, музичний педагог, викладач університету
Освіта Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Відомі учні Олів'є Мессіан, Maurice Durufléd, Жанна Демессьє, П'єр Санкан, Henriette Puig-Rogetd, Henri Challand, Jean Hubeaud, Jean Rivierd і Paul Bonneaud
Жанри класична музика

Закінчив Паризьку консерваторію. У 1906—1914 рр. займав посаду хормейстера при Оркестрі концертного товариства Паризької консерваторії, на цій посаді домігся вражаючих успіхів, які, однак, не вплинули на становище хору (яке невпинно погіршувалось) в концертній діяльності під патронажем консерваторії[3]. Рівночасно в 1909—1914 рр. хормейстер Паризької опери.

Найбільш відомий як керівник класу гармонії в Паризькій консерваторії в 1919—1948 рр. Через цей клас пройшли багато видатних французьких музикантів, і багато хто так чи інакше були вдячні Галлонові — зокрема, Олів'є Мессіан, імпровізаційні здібності якого високо оцінив Галлон та направив для подальшого навчання в органний клас Марселя Дюпре, що зіграло в подальшій кар'єрі композитора важливу роль[4]. У 1949 році, до 30-річчя педагогічної роботи Галлона, безліч його колишніх учнів взяли участь у створенні колективної праці під назвою «Шістдесят чотири уроки гармонії, піднесених Жану Галлону його учнями» (фр. Soixante-quatre leçons d'harmonie offertes en hommage à Jean Gallon par ses élèves); збірку складали мініатюрні п'єси дидактичного призначення, найбільшою популярністю досі користується п'єса Моріса Дюрюфле, яка навіть увійшла в концертний репертуар під назвами «Поставлений голос» (фр. Chant Donné) або «Посвята Жану Галлону» (фр. Hommage à Jean Gallon)[5]; зазначалося, що викладацька манера самого Дюрюфле багато в чому сформувалася під впливом Галлона[6].

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. International Music Score Library Project — 2006.
  3. D. Kern Holoman. The Societ́e ́des Concerts Du Conservatoire, 1828—1967. — University of California Press, 2004. — P. 331. (англ.)
  4. Christopher Philip Dingle. The Life of Messiaen. — Cambridge University Press, 2007. — P. 13. (англ.)
  5. James E. Frazier. Maurice Duruflé: The Man and His Music — University Rochester Press, 2007. — P. 134. (англ.)
  6. Anthony Hammond. Pierre Cochereau: Organist of Notre-Dame — University Rochester Press, 2012. — P. 140. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.