Жан Ніколя (місіонер)

Жан Ніколя́, чернецьке ім'я Жюдикаель (фр. Jean Judicael Nicolas, 2 листопада 1901, Морле — 13 лютого 1984, Бордо) — французький католицький священник, член Ордену ассумпціоністов, у 1945—1954 — політв'язень у СССР.

Жан Ніколя
Jean Nicolas
 
Діяльність: католицький священник
Національність:  Франція
Народження: 2 листопада 1901(1901-11-02)
Морле, Франція Франція
Смерть: 13 лютого 1984(1984-02-13) (82 роки)
Бордо, Франція Франція
Священство: священик

Життєпис

Народився у бретонському місті Морле. У 18-річному візі вступив у Бельгії до новіціату ордену ассумпціоністів, прийнявши чернецьке ім'я Жюдікаель[1]. У 1921—1923 роках служив в армії. У 1926 році склав довічні чернецькі обітниці, після чого вивчав богослов'я у Лювенському католицькому університеті[2]. 20 квітня 1930 рукопокладений у священники[1].

Після рукопокладення був направлений до Румунії. Після того як в Одесі посіла румунська адміністрація у 1942 році був направлений для служіння до одеської церкви Святого апостола Петра, яка історично належала французькій общині міста. З 1943 року здійснював там регулярні богослужіння разом із священиком П'єтро Леоні. Після захоплення Одеси у 1944 році сталінськими військами, від окупаційної влади отримав офіційну реєстрацію і дозвіл продовжувати служби, однак через рік у квітні 1945 року був разом з П'єтро Леоні арештований[2]. У совєцьких документах проходив як «Ніколя Жан Мавритьєвич»[3].

У вересні 1945 року Жану Ніколя було висунуте звинувачення, у якому говорилося: «Будучи вороже налаштованим проти совєцької влади, серед населення міста Одеси вів антисовєцьку агітацію, висловлювався про необхідність зміни існуючого ладу в СССР. У травні 1945 року при зустрічі з офіцерами французької армії і секретарем французького посольства у Москві інформував їх про положення у місті Одесі»[3]. За два місяці був засуджений до 8 років таборів.

Спочатку утримувався у Бутирській в'язниці, потім переведений до Карлагу. З 1949 року утримувався у Воркутинському таборі, де спочатку працював на шахті, однак після того, як адміністрація звернула увагу на хист до малювання, перевела на місце декоратора-оформлювача[1]. У 1953 році звільнений і висланий спочатку до Потьми, потім у Сиктивкар. У 1954 році звільнений і отримав дозвіл виїхати до Франції[3].

Служив і викладав у католицьких школах низки міст Франції. Створив низку ікон та мозаїк, прикрашав резиденцію генерального настоятеля ассумпціонистів у Римі[2]. Помер у 1984 році.

Примітки
  1. Judicael (Jean) NICOLAS — 1901—1984
  2. «Николя» //Католическая энциклопедия. Т.3. М.:2007. Ст. 875—876
  3. Одесский мартиролог. С. 2; Осипова И. 1996. С. 187; Покаяние. С. 352—354; Следственное дело № 7884 // Архів ЦДАОО України

Література
  • «Николя» // Католическая энциклопедия. Т.3. М.:2007. Ст. 875—876.
  • В. Колупаев. Католические священники Буковины и Транснистрии в период Второй мировой войны // Analecta catholica. Vol VII—VIII, 2011—2012. Chişinău: Episcopia romano-catolică de Chişinău, 2013. pp. 271—294.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.