Жданко Ірина Олександрівна

Ірина Олександрівна Жданко (9 вересня 1905, Санкт-Петербург[1] — 1999 рр.) — український живописець і графік, майстер декоративно-прикладного мистецтва.

Ірина Жданко
Ірина Жданко
Ім'я при народженні Ірина
Народилася 9 вересня 1905(1905-09-09)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла 1999
Москва, Росія
Місце проживання Санкт-Петербург
Діяльність графіка і живопис
Відома завдяки живописець
У шлюбі з Крамаренко Лев Юрійович

Життєпис

Навчання і студентські роки

Протягом 1920—1927 рр. навчалась в Київському художньому інституті в майстерні монументального живопису. Вчителем Ірини Жданко на той час був Лев Юрійович Крамаренко, який в подальшому став її чоловіком. Після закінчення інституту Ірина вступає в Спілку сучасних художників України і вже в 1924 р. вона дебютує на Професійній художній виставці в Києві, що була організована Секцією образотворчого мистецтва Всеукраїнського союзу працівників мистецтв. Також вона була активною учасницею міських, республіканських, всесоюзних і зарубіжних художніх виставок.

Творчість

Своє мистецьке середовище Ірина Олександрівна розділяла з відомими митцями, зокрема з Казимиром Малевичем, Татліним, Богомазовим, Фальком тощо. ЇЇ твори — пейзажі, натюрморти, акти, які містять в собі таємницю недомовленності, власне такий ефект спричиняє швидке сновигання плям і світла, що несуть відчуття імовірності і можливості щастя.[2] Найвідоміші твори Ірини Жданко:

  • Старий (1939 р., 51х31, папір, темпера)
  • Дружина гончара (1969 р., 53х39, папір, темпера)
  • Ніна (1976 р., 66х49, папір, темпера)
  • Бейрут. Арабськй базар (1957 р., 40х50, папір, темпера, гуаш)

Примітки
  1. Біографія на сайті арт-галереї Nostalgie. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 червня 2016.
  2. Довідка про творчість на сайті бібліотеки українського мистецтва
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.