Крамаренко Лев Юрійович

Лев Ю́рійович Крамаре́нко (* 1 (13) січня 1888(18880113), Умань, тепер Черкаської області — † 5 березня 1942, Самарканд) — український живописець і графік.

Крамаренко Лев Юрійович
Народився 13 (25) січня 1888
Умань, Російська імперія
Помер 5 березня 1942(1942-03-05) (54 роки)
Самарканд, СРСР
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
Діяльність художник
Alma mater Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1908)
Вчителі Кардовський Дмитро Миколайович
Відомі учні Садиленко Юрій Харлампійович і Кумпан Федір Іванович
Заклад Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
У шлюбі з Ірина Жданко
Лев Крамаренко. Провулок біля Гур-Еміра. 1934. Полотно, олія
Лев Крамаренко. Пейзаж. Полотно, олія

Біографічні дані

Навчався у 1906—1908 роках у Петербурзькій академії мистецтв у Дмитра Кардовського, 1911 року — у Паризькій академії мистецтв. З 1913 брав участь в різних виставках. У 1918-1932 р працював в Україні. Спочатку був директором Глинської керамічної школи, пізніше - керівником Межигірського художньо-керамічного технікуму, створеного на базі Межигірської фаянсової фабрики поблизу Києва. З 1921 року викладав в Києві в Українській академії мистецтв, а в 1923 році, після перетворення академії на Київський інститут пластичних мистецтв, який в результаті об'єднання з Київським архітектурним інститутом в 1924 році отримав назву Київський художній інститут, став його ректором і деканом факультету.

Був членом Об'єднання сучасних митців України (від 1927 року), з орієнтацією на авангардне західне мистецтво, до якого приєдналися Віктор Пальмов, Анатоль Петрицький, Олександр Богомазов, мистецтвознавець Федір Ернст, та інші художники Харкова, Одеси, Житомира.

Серед учнів Левка Крамаренка - відомі українські живописці і графіки: його дружина Ірина Жданко, Ірина Беклемішева, Павло Іванченко, Федір Кумпан, Юрій Садиленко, Дмитро Шавикін та інші.

Твори
  • Брав участь в оформленні
    • дитячого містечка імені Леніна в Києві (1924).
    • конференц-залу АН УРСР (1930),
    • клубу «Серп і Молот» у Москві (1934),
    • Київського російського драматичного театру (тепер імені Лесі Українки; 1936—1937).
  • Картини:
    • «Робітниця» (1927);
    • «Натюрморт із самоваром» (1929);
    • «Заводське селище. Донбас» (1937);
    • «Дерева біля яру» (1938);
    • «Сріблясті далі. Самарканд» (1942).

Малював пейзажі Донбасу, Криму, Середньої Азії.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.