Жданько Станіслав Олексійович
Станіслав Олексійович Жданько (12 червня 1953 — 13 квітня 1978) — актор радянського кіно.
Жданько Станіслав Олексійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
12 липня 1953 Черепаново, Новосибірська область, РРФСР, СРСР | |||
Помер |
13 квітня 1978 (24 роки) Москва, СРСР | |||
Поховання | Новосибірська область | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна | |||
Роки діяльності | з з 1976 | |||
IMDb | nm0955555 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Біографія
Станіслав Жданько народився 12 липня 1953 року в Сибіру поблизу Омська, у простій родині. Після закінчення школи вступив до Новосибірського театральне училище, але потім перевівся до Москви в Щукінське училище.
З 1976 року — актор театру імені Євгенія Вахтангова.
Смерть
13 квітня 1978 року Станіслав Жданько був зарізаний у своїй квартирі. Експертиза встановила, що Стас сам заколовся кухонним ножем. Справу закрили. А через п'ять років відбувся суд, який постановив, що Малявіна винна у смерті коханої людини, і засудив її до дев'яти років позбавлення волі. Ось що сказав слідчий у цій справі: «Я ставлю собі без кінця одні й ті ж питання, і послухайте мої відверті відповіді. Чи міг Стас Жданько вбити себе? Відповідаю: „Міг“. Чи могла Малявіна вбити його? Відповідаю: „Могла“. Міг би Стас Жданько вбити Малявіну? Відповідаю: „Так“. Чи могла Малявіна вбити себе? Відповідаю: „Так“ … Історія важка. Доказів вашої провини немає. Експертизи говорять про самопоранення. Свідків немає. Мотивів, як таких, теж немає … Ви і Стас не божевільні, але у вас немає відчуття межі між життям і смертю. Погано це».
Похований актор у Новосибірській області, в селі Ярки.