Жданівка
Жда́нівка — місто (з 1966 року) у Донецькій області. Розташоване в центральній частині області.
| Жданівка | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Храм Успіння Божої Матері | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Донецька область | ||||||||
| Район | Горлівський район | ||||||||
| Громада | Жданівська міська громада | ||||||||
| Засноване | 1924 | ||||||||
| Статус міста | з 1966 року | ||||||||
| Населення | ▼ 12198 (01.01.2017)[1] | ||||||||
| Площа | 2 км² | ||||||||
| Густота населення | 6099 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 86391—86396 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6250 | ||||||||
| Координати | 48°08′15″ пн. ш. 38°15′39″ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 223 м | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Нижньокринка | ||||||||
| До станції | 8 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 37,9 км | ||||||||
| - залізницею | 58 км | ||||||||
| - автошляхами | 43,2 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 608 км | ||||||||
| - залізницею | 879 км | ||||||||
| - автошляхами | 729 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 86391, Донецька обл., м. Жданівка, вул. Кравченка, 3 | ||||||||
| Вебсторінка | Жданівська міськрада | ||||||||
| Міський голова | Литвинов Сергій Миколайович | ||||||||
|
| |||||||||
Географія
Розташоване на південному схилі головного вододілу Донбасу, за 8 км від залізничної станції Нижньокринка, на автодорозі Донецьк — Міллерово. В околицях міста беруть початок річки Вільхівка та Громова.
Сусідні населені пункти: на півночі межує з містами Єнакієве, Бунге; на північному заході з селом Розівка; на північному сході з селами Славне, Шевченко (Малоорлівська сільрада), Малоорлівка; на заході з селищем Новомосковське; на сході з селом Шевченко (Розівська сільрада) та містом Хрестівка; на південному заході з селищем Нижня Кринка; на південному сході з селищем Вільхівка; на півдні з селищем Молодий Шахтар.
Історія
Засноване в 1924 р. До 1966 р. — селище Ново-Жданівка. З 1966 р. — місто з сучасною назвою. У 1954 р. тут закладені сучасні шахти.
Війна на сході України
В 2014 році Нижня Кринка потрапила у зону бойових дій в ході російсько-української війни.
16 серпня 2014 року місто було звільнене від проросійських терористів[2], під час бою загинув старший солдат 25-ї бригади Едуард Гуцул.
17 серпня 2014 року в районі Нижньої Кринки та Жданівки при проведенні пошуково-ударних дій внаслідок обстрілу з БМ-21 «Град» загинули 11 солдат та офіцерів 25-ї повітрянодесантної бригади Збройних сил України на чолі з капітаном Вадимом Ричковим.
21 вересня 2014 року українські війська змушено відійшли.
Загальні відомості
Займає територію 2 км², із них 72 % під забудовою. На одного жителя припадає 20 м² зелених насаджень. Середня температура січня −7,2 °C, липня +22 °C. За рік випадає 500 мм опадів.
Населення на 5 грудня 2001 р. склало 13,7 тис. осіб, на початок 2004 р. — 13,2 тис. осіб. Понад 70 % зайняте в народному господарстві та працюють в промисловості. Основні підприємства — шахти.
У місті діє храм Успіння Божої Матері, створюється жіночий монастир.
В адміністративному плані Жданівці підпорядковані селища міського типу Вільхівка, 1 сільський населений пункт.
Населення
За даними перепису 2001 року населення міста становило 13266 осіб, із них 10,94 % зазначили рідною мову українську, 88,05 % — російську, 0,35 % — вірменську, 0,29 % — білоруську, 0,04 % — молдовську, 0,02 % — польську та грецьку мови[3].
Національний склад населення за переписом 2001 року[4]
| чисельність | частка, % | |
| українці | 6 950 | 48,3 |
| росіяни | 6 820 | 47,4 |
| білоруси | 201 | 1,4 |
Відомі особистості
В поселенні народилась:
- Кахідзе Алевтина Томазівна (* 1973) — українська художниця.
Пам'ятки
У місті на обліку перебуває одна пам'ятка історії:
| № пп | Охорон. номер | Найменування пам'ятки | Місцезнаходження пам'ятки | Рік встановлення | Автор | Рішення |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 646 | Братська могила радянських воїнів Південного фронту. | Жданівська м/р, м. Жданівка, вул. Леніна. | 1970 р. | - | 5.09.1973 р. № 475 |
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Українська армія звільнила місто Жданівку на Донеччині, - Порошенко. Еспресо TV. 16 серпня 2014. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 31 травня 2021.
- Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
- Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. Архів оригіналу за 13 лютого 2007. Процитовано 27 листопада 2012.
Джерела
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.