Кахідзе Алевтина Томазівна

Алевтина Кахідзе (нар. 16 березня 1973(19730316), Жданівка) — українська феміністська художниця, перформансистка, медіа-художниця, кураторка та садівниця. Співзасновниця приватної резиденції для іноземних художників та художниць у селі Музичі та онлайн-видання про мистецтво kram.in.ua[1].

Алевтина Кахідзе
Народження 16 березня 1973(1973-03-16) (48 років)
Жданівка, Донецька область
Країна  СРСР Україна
Жанр графіка, медіа-мистецтво, перформанс
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художниця
Напрямок Сучасне мистецтво, феміністичне мистецтво
Сайт alevtinakakhidze.com

 Висловлювання у Вікіцитатах

Діяльність

Алевтина Кахідзе народилася в місті Жданівка Донецької області, звідки пререїхала до Києва у 1991 році, щоб отримати освіту художниці. Кахідзе вступила і закінчила НАОМА, яку зараз постійно піддає критиці. Одразу після закінчення НАОМА Кахідзе навчилася в академії Jan Van Eyck (Нідерланди). Художниця вважає, що саме ця школа сформувала її як мисткиню.[2]

Мистецька практика Алевтини Кахідзе розпочалася у 2002 році і перемоги в конкурсі для молодих кураторів, ініційованому Центром Сучасного Мистецтва Сороса (згодом — ЦСМ при НаУКМА), який завершив свою роботу в 2008 році. Завдяки цій перемозі Кахідзе створила свою першу авторську інсталяцію «Запрошення до Австралії, або Музей однієї історії», засновану на власній невдалій спробі отримати австралійську візу.[3]

В 2004 під час навчання в академії Jan Van Eyck Кахідзе ініціює проєкт із малюванням речей з вітрин «Найкомерційніший проєкт». Концепція проєкту полягає у ціноутворенні — ціна малюнків дорівнює ціні намальованого.[4][5] Через 10 років, у 2014, художниця продовжить досліджувати споживацьку культуру, як це було у вуличному проєкті «Приватна колекція» (2008).[6]

На конференції в Evangelische Akademie Tutzing Кахідзе скаже, що для неї зараз всі ці блискучі вітрини як знак того, що навколо мирне життя.[7]

В 2006-у році Алевтина Кахідзе виконує перший перформанс, феміністський проєкт «Тільки для чоловіків, або Суджений-ряджений, з'явись мені у дзеркалі». Саме з цього перформансу Кахідзе критикиня Тамара Злобіна починає відлік історії українського феміністичного мистецтва.[8][9]

В 2008-у році Кахідзе разом з чоловіком Володимиром Бабюком відкривають приватну резиденцію для художників та художниць в селі Музичі під назвою «Розширена історія Музичів», яка працює понад 10 років.

Кахідзе часто говорить, що її споживацьке бажання стрімко зростало і сягнуло таких коштовних речей, як приватні літаки.[10] У 2010-у році художниця здійснює політ на приватному літаку в рамках проєкту «Я спізнююсь на літак, на який неможливо спізнитись» за підтримки Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України», у рамках програми грантів «і³ [ідея — імпульс — інновація]».[11]

З 2013-ого року Кахідзе досліджує світ рослин та тварин у своїх мистецьких роботах, втілює ідею Дорослого саду — саду, в який дуже мало втручається садівниця або садівник.

В квітні 2014-ого року Кахідзе ініціює проєкт Клубніка Андріївна, який розповідає про буденне життя своєї матері в самопроголошеній «ДНР». В текстах та малюнках художниця описує маму під вигаданим ім'ям. Цей проєкт переривається смертю матері художниці, яка стається на блокпості 16 січня 2019-ого року.[12]

2015 року брала участь у благодійному проекті #добрапоштівка, що був організований зусиллями БФ «Клуб Добродіїв» та компанії Art Management[13].

Примітки

  1. Алевтина Кахідзе. Я Галерея (укр.). Процитовано 12 серпня 2020.
  2. Алевтина Кахидзе: "Общество не привыкло к современному искусству".
  3. Запрошення до Австралії, або Музей однієї історії.
  4. The Most Commercial Project.
  5. http://ensembles.org/items/the-most-commercial-project.
  6. О. Голуб .Соціальна жестикуляція мистецтва// День, №17, 31 січня 2008
  7. Alevtina Kakhidze: Wie sich Kunst in Zeiten des Krieges verändert.
  8. История украинского феминистического искусства / Тамара Злобина // Феминистская (арт)критика. Каунас: Teurapolis. 2015. с. 326.
  9. «Должна и все»: Художница Алевтина Кахидзе о репродуктивном насилии.
  10. Alevtina Kakhidze: I noticed, for some people it makes more sense if I talk to them about my art than if they visited my show, saw my installation, looked at some of my drawings.
  11. Проект Алевтини Кахідзе «Я запізнююся на літак, на який запізнитися неможливо».
  12. Клубніка Андріївна, її непідконтрольне життя і смерть на блокпосту.
  13. Украинские художники представят свой взгляд на Святого Николая (рос.). «Деловая столица». Процитовано 13 травня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.