Желіховська Віра Петрівна
Віра Петрівна Желіхівська (17 [29] квітня 1835, Катеринослав — 5 [17] травня 1896, Санкт-Петербург) — російськомовна письменниця.
Віра Петрівна Желіхівська | |
---|---|
Народилася |
17 (29) квітня 1835 Катеринослав, Російська імперія |
Померла |
5 (17) травня 1896 (61 рік) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Поховання | Перший Християнський цвинтар (Одеса) |
Громадянство | Російська імперія |
Діяльність | письменниця, дитяча письменниця, богослов |
Знання мов | російська |
Батько | Петро Олексійович фон Ган |
Мати | Олена Андріївна Ган |
Брати, сестри | Блаватська Олена Петрівна |
Біографія
Віра Петрівна Желіхівська (в дівоцтві Ган), народилася 17 (27) квітня 1835 р. у Катеринославі в сім'ї військового. Сім'я часто змінювала місце проживання, жили в Україні, Астрахані,Саратові, на Кавказі. Дівчинка отримала хорошу домашню освіту. У 1842 р. у віці 28 років в Одесі померла мати — Олена Андріївна Ган. Дітей відвезли до Саратова, де їхній дід — А. М. Фадеєв — був губернатором. Олена і Віра систематично навчалися дома. У травні 1847 р. в зв'язку із зміною місця роботи А. М. Фадєєва діти переїхали до батька у Тифліс. За декілька років дівчата об'їздили весь Кавказ, оглянули багато старовинних фортець, побували на мінеральних джерелах. У 1855 вийшла заміж за Н. Н. Яхонтова, брата поета А. Н. Яхонтова. Перший шлюб продовжувався. Маючи двох синів від першого заміжжя, вона народила ще три дочки. Віра Желіховська була енергійною помічницею чоловікові у справі освіти та відкриття нових шкіл і гімназії. Тяжка хвороба і смерть чоловіка та необхідність виховувати п'ятьох дітей змушували шукати якогось сталого заробітку. Ним стало перо. Віра Петрівна віддала дітям своє життя, свої сили і талант, розвинути який у повну силу не було можливості через щоденну літературну працю. Їй доводилося працювати на замовлення, віддаючи свої оповідання в різні газети і журнали. Писала вона і романи, повісті, оповідання для дітей, фейлетони, кореспонденції, підкоряючись суворій життєвій необхідності. Незважаючи на такі суворі умови і обставини написання, всі без винятку її твори написані прекрасною мовою, мають цікавий сюжет.
Вона співчувала іншим. Незважаючи на власні обмежені засоби, Віра Петрівна багатьом надавала матеріальну допомогу.
Письменниця померла в Петербурзі 5 (17) травня 1896 р. Її тіло (за заповітом) повезли до Одеси і поховали поряд із могилами матері та сина.
Творчість
Десятилітня Віра розпочала вести щоденник, записувала до нього все, що запам'ятала з ранніх літ. Щоденники стали згодом основою для написання двох книг: «Коли я була маленькою» і «Мое отроцтво». Ці книги витримали відповідно сім і шість видань, що свідчить про їхню велику популярність. Успадкувавши літературний талант матері О. А. Ган, вона писала невеличкі дитячі оповідання. В 1872 році опублікувала перше оповідання «Алаверди і Яхшиєл», присвячене відвідинам тифліської гімназії письменником В. О. Сологубом. Цікавий сюжет, опис екзотичного побуту кавказьких народів викликали інтерес у читачів і забезпечили успіх. Оповідання для дітей зібрані в книгу «Непояснюване чи непояснене», які друкувалися з 1787 р. в журналі «Сім'я і школа». Водночас В. П. Желіховська співробітничала з редакціями газет «Кавказ» і «Тифліський аркуш». Після смерті другого чоловіка в 1880 р., залишившись майже без засобів для існування, Віра Петрівна переїхала до Одеси, а в 1885 р. — до Петербургу і повністю присвятила себе літературній праці. Вона співробітничала майже з усіма дитячими журналами і товстими журналами, столичними газетами. Віра Желіховська — автор низки оповідань: «За пригодами»; «Як я була маленькою»; «Моє отроцтво»; «Кавказькі розповіді». Їй же належить ряд повістей і романів, які друкувалися в «Російському Віснику» і «Російському огляді». З драматичних п'єс відомі: «Хто злочинниця» (Одеса, 1883), «Назвався грибом — лізь у кошик» (СПб., 1886) і «На забур'яненому ґрунті»(Літературна додаток «Громадянина», 1887, книга II), «Кавказ і Закавказзя» (1885); «Наші воїни православні» (1886), «Забуті герої» (1888). Фантастичні твори — повість «Майя» (1893), збірник «Фантастичні оповідання» (1896), написані в романтичній традиції. Желіховський належать розповіді про загадкові явища людської психіки. Інтерес до парапсихології також відбився в книзі «Незрозумілий або пояснене» (1885). Віра Петрівна написала також мемуари про свою матір, письменницю О. А. Ган.
Родина
Мати — Олена Андріївна Ган, письменниця Сестра- Є. П. Блаватська, засновник сучасного теософічного руху
Цікаве про Віру Желіхівську
По лінії матері — Олени Андріївни Ган, Віра Петрівна Желіховська була нащадком великого князя Київського Ярослава Мудрого.
Посилання
https://gorod.dp.ua/tema/persons/?pageid=235 Ган Елена Андреевна https://gorod.dp.ua/tema/persons/?pageid=188 Блаватская Елена Петровна https://gorod.dp.ua/out/culture/oneplace/?place_id=441 Музейный центр Е. П. Блаватской и ее семьи http://tvereparhia.ru/biblioteka-2/zh/3063-zhelikhovskaya-v-p%5Bнедоступне+посилання+з+серпня+2019%5D
Джерела
- «Українська літературна енциклопедія», Т. 2.– С. 197
- Желиховская // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 4 т. — СПб., 1907—1909.
- https://gorod.dp.ua/tema/persons/?pageid=2103
- http://www.people.su/ua/40518