Жива плоть

«Жива плоть» (ісп. Carne Trémula) — драма Педро Альмодовара, знята 1997 року.

Жива плоть
Carne Trémula
Жанр трилер
еротика
Режисер Педро Альмодо́вар
Продюсер Августин Альмодо́вар
Сценарист Рут Рендел
Хорхе Геррікаечеваррія
Педро Альмодовар
Рей Лоріга
У головних
ролях
Ліберто Рабаль
Хав'єр Бардем
Франческа Нері
Анхела Моліна
Оператор Альфонсо Беато
Композитор Альберто Іглесіас
Монтаж Хосе Сальседо
Художник Antxón Gómezd[1]
Кінокомпанія El Deseo
Дистриб'ютор MGM
Тривалість 103 хв.
Мова іспанська
Країна  Іспанія
 Франція
Рік 1997
Дата виходу 12 жовтня 1997
Касові збори 1,7 млн. $
IMDb ID 0118819
Рейтинг MPAA: R
mgm.com/live_flesh/

Сюжет

Дія фільму розгортається в Мадриді в 1970 році. Через передчасний початок пологів у міському автобусі з'являється на світ хлопчик на ім'я Віктор. Подія отримала значення міського масштабу, молоду матір в лікарні відвідує мер міста і директор міського автотранспорту, який вручає матері і синові довічний проїзний.

Далі дія фільму триває 20 років по тому. Віктор проникає в квартиру до Елени, з якою набув перший сексуальний досвід. Побачивши несподіваного гостя, вона намагається вигнати його, але хлопець не хоче йти, тоді дівчина дістає пістолет свого батька, щоб його налякати. У бійці відбувається випадковий постріл. Двоє поліцейських (Давид і Санчо), що чергували неподалік, отримавши виклик, їдуть в цю квартиру. Побачивши поліцію Віктор злякався і приставив пістолет до голови Елени, Санчо намагається вирвати пістолет із рук Віктора, дівчина ховається за спиною Давида і лунає постріл. Давид отримує поранення, а Віктор відправляється у в'язницю. Через чотири роки його достроково звільняють. Під час перебування Віктора у в'язниці його мати вмирає від раку, залишивши синові у спадок застарілий будинок і 150 тисяч песет. Прийшовши на кладовище, він бачить Елену та її чоловіка Давида, який пересувається на інвалідному візку після поранення.

Після тієї зустрічі Віктор починає переслідувати Елену. Давид дізнається про це і погрожує Віктору. Віктор паралельно зустрічається з Кларою, дружиною Санчо. Випадково побачивши їх разом, Давид фотографує коханців. Віктор влаштовується на роботу в притулок для дітей, в якому працює Елена. Туди приходить Давид, між ним і Віктором відбувається розмова і з'ясовується, що стріляв Санчо, знаючи про зв'язок Давида з Кларою. Через деякий час між Віктором і Еленою відбувається інтимний зв'язок, Елена зізнається чоловіку в цьому. Розлючений Давид показує фотографії з Кларою і Віктором своєму другові Санчо. Санчо їде в будинок Віктора, в якому знаходиться Клара. Санчо і Клара одночасно стріляють один в одного, в будинок вбігає Віктор і бачить убиту Клару і вмираючого Санчо, який стріляє собі в голову і гине.

У фіналі фільму ми бачимо Віктора та вагітну від нього Елену. Так само, як і на початку фільму, посеред жвавої вулиці в Елени починаються пологи, з нею поруч коханий Віктор, вони направляються до лікарні.

У ролях

Нагороди та номінації

Загалом стрічка отримала 8 нагород та була номінована ще на 10, зокрема:

  • 1999 BAFTA — номінація на найкращий фільм іноземною мовою;
  • 1998 Європейський кіноприз — номінація на найкращий фільм та найкращого актора Хав'єр Бардем;
  • 1998 премія «Гойя» — найкращий актор другого плану (Хосе Санчо) та номінації на найкращого актора та найкращу актрису другого плану;

Посилання

  1. https://web.archive.org/web/20200515075820/https://www.europeanfilmawards.eu/en_EN/film/live-flesh.5474
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.