Животков Сергій Олегович

Сергій Олегович Животков (нар.. 7 травня 1961, Київ, Українська РСР — пом. 30 січня 2000, Київ) — український живописець, член Національної спілки художників України (з 1989).

Сергій Животков
Животков Сергій Олегович
Народження 7 травня 1961(1961-05-07)
м. Київ, Українська РСР
Смерть 30 січня 2000(2000-01-30) (38 років)
  м. Київ
Національність українець
Країна  Україна
Жанр ліричні пейзажі, портрети, натюрморти
Навчання Київський державний художній інститут (1985)
Роки творчості 1987—1999
Покровитель Олег Животков (батько)
Вплив Михайло Рудаков (дядько), Олександр Дубовик, Анатолій Лимарьов, Григорій Гавриленко

Життєпис

Сергій Животков народився 1961 року в Києві в мистецькій родині. У 1985 році закінчив Київський державний художній інститут. Навчався у викладачки Інни Биченкової. Його творчим наставником і вчителем (як і брата Олександра) став рідний дядько — художник Михайло Рудаков (Москва, Росія)[1].

У 1988 році почав працювати на посаді викладача Київської дитячої художньої школи № 8. У 1989 році перейшов до творчо-виробничого об'єднання «Художник».

Трагічно загинув наприкінці січня 2000 року на 39-у році життя[2].

Творчість

Автор міських краєвидів, ліричних пейзажів, портретів, натюрмортів. Роботи вирізняє м'яка пастельна колористична гама і типологічні характеристики метафізичного живопису[3].

Учасник республіканських та зарубіжних мистецьких виставок з 1987 по 1999 роки. У Києві відбулось чотири персональні виставки у 1990, 1992, 1994 та 1996 роках, а також у Берліні в 1993 році.

Мистецькі твори
  • 1983 — «Автопортрет на тлі вікна»;
  • 1988 — «Натюрморт зі скрипкою», «Після грози», «Біля моря», «Вечір на Дніпрі», «Натюрморт із сухим листям», «Старий Поділ»;
  • 1989 — «Тиша»;
  • 1990—1991 — «Седнівський пейзаж», «Жіночий портрет», «Карпатські мотиви», «Седнів. Світанок», «Вечірній мотив»;
  • 1992—1994 — «Старовинні українські мотиви»
  • 1995 — «Венеція» (1995);
  • 1996 — «Вечір на Ґранд-каналі», «Венеціанська елегія», «Італійський мотив», «Зелена лагуна», «Вечір у Венеції», «Флоренція. Понто-Веккіо», «Пропливаючи Ґранд-каналом» із циклу «Голуба Італія».

Родина

Син Олега та брат Олександра Животкових (художників)[4].

Джерела
  • Фесенко Л. Сергій Животков житиме у своїх картинах // Хрещатик. 2000, 19 травня.

Посилання

Примітки
  1. Петрова Ольга Три модели художественного мышления. Творчество Олега Животкова и его сыновей — Сергея и Александра // Sztuka Europy Wschodniej. Sztuka ukraińska XX wieku i polsko-ukraińskie związki artystyczne: [rocznik] / red.: Jerzy Malinowski, Agnieszka Pospiszil, Ewa Sułek ; Polski Instytut Studiów nad Sztuką Świata. — Warszawa–Toruń : Polski Instytut Studiów nad Sztuką Świata ; Tako, 2019. — Т. VII. — S. 208
  2. Заповедник отшельничества Александра Животкова
  3. Петрова Ольга Три модели художественного мышления. Творчество Олега Животкова и его сыновей — Сергея и Александра // Sztuka Europy Wschodniej. Sztuka ukraińska XX wieku i polsko-ukraińskie związki artystyczne. Warszawa–Toruń, 2019. Т. VII. S. 207
  4. Александр Животков: песня мистической птицы. kyivdaily.com.ua (рос.). 20 серпня 2018. Процитовано 15 лютого 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.