Жигайлівська волость
Жигайлівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Охтирського повіту Харківської губернії із центром у селі Жигайлівка.
Жигайлівська волость | ||||
Центр | Жигайлівка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 15 634 (1885) | |||
Населення | 5498 осіб (1885) | |||
Густота | 32.2 осіб / км² |
На 1862 рік до складу волості входили[1]:
- слобода Печини;
- слобода Бранцівка;
- слобода Жигайлівка;
- хутір Борівський.
Станом на 1885 рік — складалася з 13 поселень, 10 сільських громад. Населення — 5498 осіб (2679 осіб чоловічої статі та 2819 — жіночої), 1111 дворових господарств[2].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 10029 | 8284 |
Приватної власності | 5491 | 3429 |
Іншої власності | 114 | 102 |
Загалом | 15634 | 11815 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Жигайлівка — колишнє власницьке село при річці Боромля за 46 верст від повітового міста, 2700 осіб, 606 дворів, православна церква, школа, поштова станція, лавки, базари по неділях.
- Бранцівка — колишнє власницьке село при річці Дернова, 4575 осіб, 192 двори, православна церква, школа.
- Ясенок — колишнє власницьке село при річці Боромля, 461 особа, 102 двори, православна церква.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[3]:
- село Жигайлівка — 5816 мешканців;
- село Бранцівка — 2468 мешканців.
Старшиною волості був Лозовий Павло Васильович, волосним писарем — Мирошніченко Яків Антонович, головою волосного суду — Телегда Федот Олексійович.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
Примітки
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. ІV + 234 с.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.