Жилавий понеділок
Жилавий понеділок — перший день Великого посту. Назва походить від того, що в цей день господині печуть житні коржі — «жиляники». Крім цих коржів, ніякої страви не готують, а їдять лише тертий хрін з буряковим квасом та редьку.
«Моя мати, було, як почують дзвін у цей понеділок, тричі перехрестяться і скажуть: »Хрін та редька!« Це значило, що вони не забули, а добре пам'ятають про піст»[1]
Інша назва «жилавого» понеділка — «полоскозуб» походить від того, що пісну страву у цей день запивають горілкою «Це ми зуби полощемо після Масляної, щоб, борони Боже, не залишилося поміж зубами чого-небудь скоромного!». Господині, «полощучи зуби», пили горілку не чаркою, а новою покришкою від того горщика, в якому кашу варили — «щоб на пшениці зони не було!»
Була також третя назва для цього дня — «чистий понеділок». Чистий тому, що господині обіду не варили і їхні горщики залишалися чистими.
В одній з приповідок, що виникла з народніх прикмет, говориться:
- «Як у чистий понеділок погода ясна, то й пшениця уродить рясна!»[2]
Примітки
- 3 оповідань Свирида Галушки
- записана О. Воропаєм на Уманщині в селі Громах.
Джерела
- Воропай О. Звичаї нашого народу.
- Жилавий понеділок «зуби полоще»
Посилання
- Жилавий понеділок // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 443. — 1000 екз.
- Полоскозуб // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1425. — 1000 екз.