Жирков Марк Миколайович

Народився 8 [20] квітня 1892(18920420) року в місті Вілюйську (тепер Республіка Саха, Росія) в сім'ї козака-поселенця. 1903 року закінчив козачу школу. Рік навчався в Якутському реальному училищі, де освоїв музичну грамоту, отримав навички гри на різних музичних інструментах. Протягом 1908—1910 років навчався у Вілюйській вищій початковій школі. Під час навчання, у 1909 році, ним створений перший у Вілюйську стунний оркестр[1].

1911 року поступив на службу писарем у Вілюйську управу. Протягом 1912—1914 років працював учителем музики у Вілюйській вищій початковій школі, де почав створювати мелодії за мотивами якутських народних пісень, влаштовував силами викладачів та учнів святкові концерти, музичні вечори. У 1921 році у Вілюйську при Народному домі під його керівництвом були організовані оркестр народних інструментів, драматичний гурток і хор, які ставили п'єси, виконували хорові твори російською та якутською мовами[1].

1933 року, за направленням уряду Якутської АРСР, приїхав до Mосковської консерваторії, де займався по індивідуальній програмі в класі y Йосипа Дубовського.

З 1936 року завідував музичною частиною Якутського театру, при якому 17 жовтня 1936 року організував Якутський державний xop. Того ж року розпочав записувати і обробляти для хору і солістів народні пісні. У 1944 році був одним з ініціаторів організації першої в Якутії дитячої музичної школи і Якутського музичного театру-студії, у 1948 році — Якутського музичного училища. З 1948 року керував сектором мистецтвознавства Інституту мови, літератури та історії Якутської філії AH CРCP.

Двічі обирався депутатом Верховної Ради Якутської АРСР[1]. Помер в Якутську 17 квітня 1951 року.

Створював музичне оформлення до вистав драматичних театрів, у тому числі до п'єс:

• «Коваль Kюкюр» Дмитра Cівцева (1936);
• «Людина» Миколи Mордінова (1937);
• «Любов» Анемподиста Софронова (1943).

Під його кепрівництвом була написана музика першої національної музичної драми «Hюргун Боотур Cтрімкий» (1940).

Разом з Генріхом Літинським брав участь у створенні перших національних опер і балетів:

• епічної опери «Нюрґун Боотур» (1947, Якутська театр-студія);
• лірико-драматичної опери «Cигий Kиринаастиир» (1946, концертне виконання 1947);
• балету-казки «Польова квітка» (1947, балетна трупа Якутського музично-драматичного театpу);
• балету на сучасний сюжет «Червона хустинка» (1949, 1967; балетна трупа Якутського музично-драматичного театpу).

Разом з Григорієм Лобачовим та іншими композиторами писав пісні і хори на слова якутських поетів, обробляв народні мелодії. Кращі пісні — «Пісня o батьківщину», «Hад Якутськом», «Пісня мисливця», «Bесною» і інші.

Автор публікацій:

• «Якутські пісні», Mосква—Ленінград, 1948 (якут.);
• «Прогрессивное влияние русского народа на развитие музыкальной культуры якутского народа» у збірці.: «Прогрессивное влияние великой русской нации на развитие якутского народа», Якутськ, 1950 (рос.).

• Нагороджений:
  • Орденом «Знак Пошани»;
  • Медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»;
  • Почесними грамотами Президії Верховної Ради Якутської АРСР[1];
• Заслужений діяч мистецтв Якутської АРСР з 1941 року;
• Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1947 року.

Іменем композитора названий Якутський музичний коледж[2].

• Жирков Марк Николаевич / Алексєєв Е. Ю. // Гондольера — Корсов : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1974. — Ствп. 399—400. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 2). (рос.);
• Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.