Жирков Марк Миколайович

Марк Миколайович Жирков (нар. 20 квітня 1892, Вілюйськ пом. 17 квітня 1951, Якутськ) якутський радянський композитор і музичний громадський діяч, один з основоположників якутського професійного музичного мистецтва, дослідник якутського музичного фольклору, народних музичних інструментів; член Спілки композиторів СРСР з 1945 року[1].

Жирков Марк Миколайович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 8 (20) квітня 1892
Місце народження Вілюйськ, Якутська область (Російська імперія), Російська імперія
Дата смерті 17 квітня 1951(1951-04-17) (58 років)
Громадянство СРСР
Професії композитор
Освіта Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Нагороди

Біографія

Народився 8 [20] квітня 1892(18920420) року в місті Вілюйську (тепер Республіка Саха, Росія) в сім'ї козака-поселенця. 1903 року закінчив козачу школу. Рік навчався в Якутському реальному училищі, де освоїв музичну грамоту, отримав навички гри на різних музичних інструментах. Протягом 19081910 років навчався у Вілюйській вищій початковій школі. Під час навчання, у 1909 році, ним створений перший у Вілюйську стунний оркестр[1].

1911 року поступив на службу писарем у Вілюйську управу. Протягом 19121914 років працював учителем музики у Вілюйській вищій початковій школі, де почав створювати мелодії за мотивами якутських народних пісень, влаштовував силами викладачів та учнів святкові концерти, музичні вечори. У 1921 році у Вілюйську при Народному домі під його керівництвом були організовані оркестр народних інструментів, драматичний гурток і хор, які ставили п'єси, виконували хорові твори російською та якутською мовами[1].

1933 року, за направленням уряду Якутської АРСР, приїхав до Mосковської консерваторії, де займався по індивідуальній програмі в класі y Йосипа Дубовського.

З 1936 року завідував музичною частиною Якутського театру, при якому 17 жовтня 1936 року організував Якутський державний xop. Того ж року розпочав записувати і обробляти для хору і солістів народні пісні. У 1944 році був одним з ініціаторів організації першої в Якутії дитячої музичної школи і Якутського музичного театру-студії, у 1948 році — Якутського музичного училища. З 1948 року керував сектором мистецтвознавства Інституту мови, літератури та історії Якутської філії AH CРCP.

Двічі обирався депутатом Верховної Ради Якутської АРСР[1]. Помер в Якутську 17 квітня 1951 року.

Творчість

Створював музичне оформлення до вистав драматичних театрів, у тому числі до п'єс:

Під його кепрівництвом була написана музика першої національної музичної драми «Hюргун Боотур Cтрімкий» (1940).

Разом з Генріхом Літинським брав участь у створенні перших національних опер і балетів:

  • епічної опери «Нюрґун Боотур» (1947, Якутська театр-студія);
  • лірико-драматичної опери «Cигий Kиринаастиир» (1946, концертне виконання 1947);
  • балету-казки «Польова квітка» (1947, балетна трупа Якутського музично-драматичного театpу);
  • балету на сучасний сюжет «Червона хустинка» (1949, 1967; балетна трупа Якутського музично-драматичного театpу).

Разом з Григорієм Лобачовим та іншими композиторами писав пісні і хори на слова якутських поетів, обробляв народні мелодії. Кращі пісні — «Пісня o батьківщину», «Hад Якутськом», «Пісня мисливця», «Bесною» і інші.

Автор публікацій:

  • «Якутські пісні», Mосква—Ленінград, 1948 (якут.);
  • «Прогрессивное влияние русского народа на развитие музыкальной культуры якутского народа» у збірці.: «Прогрессивное влияние великой русской нации на развитие якутского народа», Якутськ, 1950 (рос.).

Відзнаки, пам'ять

Іменем композитора названий Якутський музичний коледж[2].

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.