Житомирська Світлана Яківна

Світлана Яківна Житомирська[2] (4 червня 1966(19660604), Харків) — американський науковець українського походження, що вивчає математичну фізику.

Житомирська Світлана Яківна
Світлана Житомирськa (в центрі) з Артуром Авіла (ліворуч) та Девідом Даманіком в місті Обервольфах у 2012  році)
Світлана Житомирськa (в центрі) з Артуром Авіла (ліворуч) та Девідом Даманіком в місті Обервольфах у 2012  році)
Народилася 4 червня 1966(1966-06-04) (55 років)
м. Харків
Країна  СРСР →  США
Національність єврейка
Діяльність математикиня
Alma mater Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Галузь математична фізика
Заклад Університет штату Каліфорнії, Каліфорнійський технологічний інститут
Посада професор
Науковий керівник Синай Яків Григорович
Аспіранти, докторанти Deborah Kosloverd[1], Melinda Schulteisd[1], Michael David Landrigand[1], Christoph Marxd[1], Rajinder Mavid[1], Rui Hand[1], Mustafa Saidd[1] і Shiwen Zhangd[1]
Членство Американська академія мистецтв і наук
Відома завдяки: дослідження спектру квазі-періодичних рівнянь Шредінгера, поєднуючи з теорією квантового холл-ефекту
Мати Валентина Михайлівна Борок
У шлюбі з Володимир Мандельштам
Нагороди

Ruth Lyttle Satter Prize in Mathematicsd (2005)

премія Денні Гайнемана в галузі математичної фізикиd

Життя

Родина

С.Житомирська народилась у єврейській сім'ї, де обоє батьків (Яків Житомирський та  Валентина Михайлівна Борок (1931—2004) були професорами математики. Мати Валентина Михайлівна Борок (1931—2004), працювала у Харкові у галузі диференціальних рівнянь в приватних похідних. Навіть її старший брат Михайло також — математик.

С.Житомирська також одружилась з математиком Володимиром Мандельштамом. Ще під навчання у виші у них народилась донька, а пізніше ще двоє дітей.

Навчання

С.Житомирська спочатку хотіла вивчати літературу. Однак, за її власним зізнанням, вона вибрала математику, бо мала кращі шанси для вступу до МДУ у Москві. Адже вчитись єврейським студентам було важко. Вона готувалася не один рік, навчаючись не один рік у спецшколі.  

В МДУ С.Житомирська навчалась серед інших видатних вчених у Володимира Арнольда та Якова Синая. У 1987 році вона під керівництвом Я.Синая захистила докторську дисертацію «Проблеми локалізації в моделі ротатора, що приводиться в рух ногою». А в 1990 році разом із своїм керівниуком працювала в МДУ над темою «Спектральні і статистичні властивості решітки Гамільтонів».

В цей час її чоловік працював у Московському інституту геофізики [3].

У 1991 році вони переїхали з чоловіком в США. У 1992 році вона почала працювати асистентом в Університеті штату Каліфорнії. В 1994 р. — доцент, а з 2000 р. — професор. С.Житомирська, крім того, працювала професором Каліфорнійського технологічного інституті, а також в MSRI і Центрі Теоретичної фізики в Марселі.

Вона також прийняла американське громадянство.

Чоловік, втім, до 2006 року працював у Московському геофізичному інституті. 

Наукова діяльність

С.Житомирська працювала, зокрема, над дослідженням спектру квазі-періодичних рівнянь Шредінгера, поєднуючи з теорією квантового холл-ефекту, квазі кристалів, локалізації явищ і квантового хаосу.

У 1994 році вона із запрошенням виступила на Міжнародному конгресі математичної фізики в Парижі. Вдруге тут вона виступала  у 2006 році. Також у 2002 році С.Житомирську запросили виступити на Міжнародному математичному Конгресі в Пекіні (Nonperturbative localization).

В 2005 році вона була нагороджена Премією Рут Lyttle Саттер з математики за великий внесок у теоретичне дослідження спектру квазі-періодичних рівнянь Шредінгера[4].  

С.Житомирська також працював разом із Баррі Саймоном.  

Посилання

Примітки
  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. Englische Transkription, da sie US-Staatsbürgerin ist
  3. offizieller Titel: Institut für Erdbebenvorhersage und Mathematische Geophysik
  4. Jitomirskaya Metal-Insulator transition for the almost Mathieu operator, Annals of Mathematics, Band 150, 1999, S.1159, Jitomirskaya, Jean Bourgain Absolutely continuous spectrum for 1 dimensional quasiperiodic Operators, Inventiones Mathematicae, Band 148, 2002, S. 453
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.