Жицень

Жицень[1][2], або Житень (біл. Жыцень[3], рос. Житень) — у давніх слов'ян, насамперед білорусів — божество осінніх робіт та врожаю, вівсяний дух[4]. Зображувався невисоким, худим, волохатим, похилого віку старцем з суворим виразом обличчя і трьома очима[5][6]

Згідно з повір'ям ходив нивами та городами, спостерігаючи за збором врожаю. Карав ледачих і неохайних.[7]

Жицень, скульптура

Образ Жиценя й досі спостерігається в білоруському фольклорі, зокрема в примовці «Жыцень хлеба дав».[7]

Див. також

Виноски
  1. M., Zakovych, M. (2000). Ukraïnsʹka ta zarubiz︠h︡na kulʹtura : navchalʹnyĭ posibnyk. Kyïv: Znanni︠a︡. с. 376. ISBN 9667293971. OCLC 45223296.
  2. Elena., Grushko, (1996). Slovarʹ slavi︠a︡nskoĭ mifologii (вид. Izd. 2., perer. i dop). Nizhniĭ Novgorod: "Russkiĭ kupet︠s︡". с. 241. ISBN 5882040647. OCLC 36202608.
  3. Ivan., Shami︠a︡kin, (1989). Ėtnahrafii︠a︡ Belarusi : ėntsyklapedyi︠a︡. Minsk: "Belaruskai︠a︡ sav. ėntsyklapedyi︠a︡ imi︠a︡ Petrusi︠a︡ Broŭki". с. 199. ISBN 5857000149. OCLC 22068282.
  4. Halyna., Lozko,; Галина., Лозко, (1998). Imenoslov : imena slov'i︠a︡nsʹki, istorychni ta mifolohichni. Kyïv: Redakt︠s︡ii︠a︡ chasopysu "Svaroh". с. 79. ISBN 9667276228. OCLC 41518065.
  5. Bychkov, A. A. (2001). Ėnt︠s︡iklopedii︠a︡ i︠a︡zycheskikh bogov : mify drevnikh slavi︠a︡n. Moskva: Veche. с. 109–110. ISBN 5783806889. OCLC 47160859.
  6. D., Dudko, (2002). Materʹ Lada : bozhestvennoe rodoslovie slavi︠a︡n : i︠a︡zycheskiĭ panteon. Moskva: ĖKSMO. с. 62. ISBN 5699016252. OCLC 52635016.
  7. Плачинда, С. П. (1993). Словник давньоукраїнської міфології. Київ: Укр. письменник. с. 27.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.