Жовтий осот городній

Жовтий осот городній (Sonchus oleraceus) — однорічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих).

Жовтий осот городній
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Рід: Жовтий осот (Sonchus)
Вид:
S. oleraceus
Біноміальна назва
Sonchus oleraceus
L., 1753

Опис

Рослина при пораненні виділяє молочно-білий сік. Стебло прямостояче, порожнисте, гладеньке, 40 — 120 см заввишки. Листки чергові, матові, голі, стругоподібно-перистонадрізані або нерівномірно-колючозубчасті; нижні — черешкові, серединні й верхні — з стеблообгортною серцеподібною основою і гострими вушками. Кошики — в розгалуженому суцвітті, на потовщених ніжках. Квітки язичкові, жовті, рідше — бліді, з червоними смужками на відгині. Плід — сім'янка. Цвіте з червня по жовтень.

Фармакологічні властивості і використання

Рослина виявляє сечогінні, жовчогінні, легкі послаблювальні, молокогінні, кровоспинні та протизапальні властивості. В народній медицині настій трави приймають при простудах, жовтяниці, кровохарканні, болях у сечовому міхурі (зокрема, при каменях), проти глистів та як засіб, що підсилює процес молокоутворення у матерів-годувальниць. Свіжий молочний сік рослини використовували для лікування хвороб печінки, а всю рослину — для лікування подагри. Свіже потовчене листя прикладають до ран, які кровоточать.

У харчуванні

Молоде листя й стебла осоту, доки вони ще крихкі й ніжні, їстівні для людини як листовий овоч: для салатів, овочевого пюре та як присмаку для юшок, рису, плову, м'ясних солянок. Старі листи й стебла можуть бути гіркими, але молоді листки мають смак, схожий на салат. Листя має 30-35 хв помокнути в солоній воді, щоб пом'якшився гіркуватий присмак. Очищені від шкірки та розтерті молоді стебла осоту — відомі ласощі для дітей і дорослих. Відварені в солоній воді молоді стебла та пагони готують як цвітну капусту або спаржу — з сухарями в олії.[1]

До лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого листя рослини.

Примітки
  1. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.27

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.