Жое Буске

Жое Буске
Joë Bousquet
Ім'я при народженні фр. Joseph Jean Théophile Bousquet[1]
Народився 19 березня 1897(1897-03-19)[2][3][…]
Нарбонн[1]
Помер 28 вересня 1950(1950-09-28)[2][3][4] (53 роки)
Каркассонн
Громадянство  Франція
Національність  Франція
Діяльність поет, прозаїк, літературний і художній критик
Мова творів французька
Жанр поезія, проза

 Жое Буске у Вікісховищі
 Роботи у  Вікіджерелах

Жое Буске (фр. Joë Bousquet, 19 березня 1897, Нарбонна 28 вересня 1950, Каркассонн) — французький поет, прозаїк, літературний і художній критик.

Біографія

Поранений у кінці Першої світової війни німецької кулею в хребет, залишився у віці двадцяти одного року паралізованим на все життя. Полегшував напади болю опіумом. Був близький до сюрреалістів, спілкувався і листувався з Андре Жидом, Полем Валері, Жаном Поланом, П'єром Жаном Жувом, Андре Бретоном, Елюаром, Луї Арагоном, Максом Ернстом, Маґріттом, Сімоною Вейль та ін. Навколо нього склалося співтовариство літописців сюрреалізму, а також істориків релігійного розколу і єресей в Європі — руху катарів тощо (Рене Неллі, Франсуа Альці). Портрети Буске залишили Жан Дюбюффе і Рене Іше.

Іменем письменника названа вулиця в Каркассонні. У його будинку відкрито меморіальний музей.

Творчість Буске мала певний вплив на Моріса Бланшо, Жиля Делёза, Алена Роб-Ґріє та ін.

Твори

  • Le mal d'enfance, 1939, ілюстрації Рене Іше)
  • Traduit du silence, 1941
  • Lettres à poisson d'or, 1967
  • Le Pays des armes rouillées, 1969
  • Lettres à Jean Cassou, 1970
  • Mystique, 1973
  • Lettres à Carla Suarès, 1973
  • Lettres à Stéphane et à Jean, 1975
  • La Romance du seuil, 1976
  • Le Roi du sel, 1977
  • Lettres à Marthe, 1978
  • Isel, 1979
  • Œuvre romanesque complète (4 томи), 1979–1984
  • Le Bréviaire bleu, 1978
  • Le Médisant par bonté, 1980
  • Notes d'inconnaissance, 1981
  • La Connaissance du soir, 1981
  • À Max-Philippe Delatte, 1981
  • Langage entier, 1981
  • Le Sème-chemin, 1981
  • Note-book, 1983
  • Lumière, infranchissable pourriture et autres essais sur Jouve, 1987
  • La Nacre du sel, 1988
  • Exploration de mon médecin, 1988
  • Deux lettres à Lucie Lauze, 1988
  • Le Meneur de lune, 1989
  • Lettres à Magritte, 1981
  • Papillon de neige, 1980
  • D'un regard l'autre, 1982
  • Un amour couleur de thé, 1984
  • Deux lettres à un ami, 1991
  • Le Galant de neige, 1995
  • Les Capitales, 1996
  • Le Cahier noir, La Musardine, 1996
  • L’Œuvre de la nuit, 1996
  • René Daumal, 1996

Листування

  • Lettres à Jean Cassou, 1971.
  • Lettres à Carlo Suarès, 1973.
  • Lettres à Stéphane et à Jean, Editions Albin Michel, 1975.
  • A Max-Philippe Delatte, 1981.
  • Lettres à une jeune fille, Grasset, 2008.

Українські переклади

Українською деякі вірші Жое Буске перекладав Роман Осадчук.

Примітки

Література

  • Joë Bousquet / Suzanne Andre, Hubert Juin, Gaston Massat, eds. Paris: P. Seghers, 1972 (дуже ґрунтовна передмова, багато фото, вибрані поезії)
  • Nelli R. Joë Bousquet: sa vie et son œuvre. Paris: A. Michel, 1975
  • Blanchot M. Joë Bousquet. Montpellier: Fata Morgana, 1987
  • Bhattacharya N. Joë Bousquet : une expérience spirituelle. Genève: Droz, 1998
  • Joë Bousquet et l'écriture: actes du colloque international. Paris: L'Harmattan, 2000
  • Bachat Ch. Joë Bousquet, romancier. Paris: Lettres modernes Minard, 2003
  • La Héronnière E. de. Joë Bousquet: une vie à corps perdu. Paris: Albin Michel, 2006

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.