Жозеф Ашіль Ле Бель
| Жозеф Ашіль Ле Бель | |
|---|---|
| Joseph Achille Le Bel | |
 | |
| Народився |
21 січня 1847 Пешельбронн, Ельзас |
| Помер |
6 серпня 1930 (83 роки) Париж |
| Поховання | Паризький цвинтар Баньєd |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | Політехнічна школа |
| Галузь | хімія |
| Посада | голова |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Французька академія наук і French Prehistoric Societyd |
| Нагороди | Медаль Деві 1893 |
 Жозеф Ашіль Ле Бель у Вікісховищі | |
Жозеф Ашіль Ле Бель (фр. Joseph Achille Le Bel) (*21 січня 1847, Пешельбронн, Ельзас — †6 серпня 1930, Париж) — французький хімік, один з основоположників стеріохіміі, член Академії природничих наук з 1929 року.
Біографія
Закінчив у Парижі Вищу політехнічну школу (1867). З 1873 року працював в лабораторії Ш. А. Вюрца в Парижі. Після отримання спадщини (нафтові родовища в Ельзасі) 1889 року заснував власну хімічну лабораторію в Пешельбронні. 1892 року — президент Французького хімічного товариства.
Основні роботи
Вивчав властиві органічним сполукам явища оптичної активності (див. Ізомерія). 1874 року одночасно з Якобом Вант-Гоффом, але незалежно від нього, запропонував для їх пояснення теорію асиметричного атома вуглецю. Виділив деякі оптично активні спирти (1878–1881); отримав першу оптично активну несиметричну амонієву сполуку (1891). Брав участь у встановленні конфігурацій фумарової і малеїнової кислот.
Джерела
- Быков Г. В. История стереохимии органических соединений. — М.: Наука, 1966. 372 с.
- Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира. — М.: ВШ, 1991. 656 с.