Жозе Едуарду душ Сантуш
Жозе Едуарду душ Сантуш (порт. José Eduardo dos Santos; нар. 28 серпня 1942, Луанда) — другий президент Анголи з 10 вересня 1979 по 26 вересня 2017.
Жозе Едуарду душ Сантуш José Eduardo dos Santos | |||
| |||
---|---|---|---|
21 вересня 1979 — 26 вересня 2017 | |||
Попередник: | Агоштінью Нету | ||
Наступник: | Жуан Лоренсу | ||
| |||
21 жовтня 1984 — 7 березня 1985 | |||
Попередник: | Паолу Тейшера Хорхе | ||
Наступник: | Афонсу Ван Данем М'Бінда | ||
| |||
11 листопада 1975 — 28 листопада 1976 | |||
Попередник: | Посаду започатковано | ||
Наступник: | Паолу Тейшера Хорхе | ||
Ім'я при народженні: | José Eduardo Van Dunen | ||
Народження: |
28 серпня 1942 (79 років) Луанда, Португальська Південно-Західна Африка | ||
Країна: | Португалія і Ангола | ||
Релігія: | католицтво | ||
Освіта: | Азербайджанський інститут нафти й хімії | ||
Партія: | МПЛА | ||
Батько: | Едуарду Авеліну душ Сантуш | ||
Мати: | Жасінта Жозе Пауліну | ||
Шлюб: | Ана Паула душ Сантуш | ||
Діти: | Ізабел душ Сантуш і José Filomeno dos Santosd | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Життєпис
Жозе Едуарду душ Сантуш народився 28 серпня 1942 року в м. Луанда. Батько, Едуарду Авеліну душ Сантуш — каменяр на пенсії. Мати, Жасинта Жозе Пауліну — домогосподарка. Обидва батьки нині покійні.
Жозе душ Сантуш закінчив початкову школу в м. Луанда. Середню освіту здобув в національному ліцеї Сальвадор Коррея. На початку 50-х років, ще будучи студентом ліцею, душ Сантуш починає свою політичну діяльність В цей період, із створенням партії МПЛА — Народного руху за звільнення Анголи — національний рух в країні отримав новий імпульс. душ Сантуш бере активну участь в роботі підпільних груп, що створюються в той період в приміських районах Луанди.
Боротьба з колоніальним режимом
Події 4 лютого 1961 року, що поклали початок збройній боротьбі за національну незалежність, викликали хвилю жорстоких репресій з боку португальських колонізаторів відносно африканського населення Луанди. МПЛА ухвалює рішення про перехід до нових методів ведення боротьби. Багато ангольської молоді виїжджають з країни з тим, щоб взяти активну участь в збройній боротьбі за незалежність.
7 листопада 1961 року, у складі групи з семи чоловік, душ Сантуш таємно залишає країну і прямує в Конго у Леопольдвіль. Завдяки винятковим особистим якостям, у віці 20 років душ Сантуш одночасно виконує функції віце-голови молодіжної організації МПЛА, одним із засновників якої він є, і першого представника МПЛА в Браззавілі. У 1962 році приходить до переконання, що збройний шлях є основною формою боротьби проти колоніального панування, і вступає в ряди EPLA (назва партизанської організації МПЛА).
У листопаді 1963 року, у складі групи стипендіатів МПЛА, прямує на навчання в СРСР, де поступає в Бакинський інститут нафти і газу. У червні 1969 року отримує диплом інженера-нафтовика.
Під час навчання в інституті душ Сантуш займається питаннями політичної роботи серед ангольських студентів в СРСР, а потім стає керівником співтовариства ангольських студентів в Радянському Союзі. Після захисту диплома був направлений в спеціальне військове училище в СРСР, де протягом одного року проходить курс військової підготовки за фахом зв'язківця. Отримані знання дозволяють душ Сантушу в період з 1970 по 1974 рік посідати посаду начальника вузла зв'язку Північного фронту, а пізніше заступника начальника служби зв'язку Другого військово-політичного округу МПЛА в Кабінді.
У 1974 році душ Сантуш призначається членом Тимчасової комісії з реорганізації Північного фронту і начальником фінансової служби Другого військового округу. В цей же час він знов призначається на посаду представника в МПЛА в Браззавілі, де продовжує працювати до червня 1975 року.
У вересні 1975 на міжрегіональній конференції МПЛА, що проходила на Східному фронті (Мошику), за пропозицією Агостіньо Нето, обирається членом Центрального Комітету і членом Політбюро МПЛА. На нього покладаються обов'язки з координації політичної і дипломатичної діяльності в рамках Другого військово-політичного округу.
Незалежна Ангола
У червні 1975 року, в украй складний внутрішньополітичний період, що передував проголошенню національної незалежності, душ Сантуш призначається координатором Департаменту закордонних справ МПЛА. Він приступає до організації різних служб дипломатичного відомства в Луанді, а також займається активною дипломатичною діяльністю, направленою на встановлення відносин з більшістю африканських держав. У цей період він одночасно виконує обов'язки голови Департаменту охорони здоров'я МПЛА.
Після проголошення 11 листопада 1975 року незалежності Народної Республіки Ангола душ Сантуш призначається на посаду міністра закордонних справ. В період перебування душ Сантуша на посту чільника МЗС, завдяки енергійним дипломатичним зусиллям, в лютому 1976 року Ангола добилася визнання як повноправного члена ОАЄ, а 1 грудня 1976 року стала повноправним членом ООН.
На I з'їзді МПЛА, що відбувся в грудні 1977 року, душ Сантуш обирається членом ЦК і членом Політбюро МПЛА — партії праці. У період з 1977 по 1979 рік виконує обов'язки секретаря ЦК з питань освіти, культури і спорту, потім секретаря ЦК із питань національної реконструкції, і пізніше секретаря ЦК з питань економічного розвитку і планування. У цей же період, аж до грудня 1978 року, одночасно виконує обов'язки першого заступника голови Ради Міністрів. У грудні 1978 року призначається міністром планування.
Президент
Після кончини першого президента Анголи Антоніу Агоштінью Нету, 20 вересня 1979 року душ Сантуш обирається головою МПЛА — Партії праці. 21 вересня 1979 року душ Сантуш вступає на посаду голови МПЛА — ПТ, президента Народної Республіки Ангола і головнокомандувача Народними збройними силами звільнення Анголи (FAPLA).
У листопаді 1980 року душ Сантуш обирається головою Народної Асамблеї — найвищого органу державної влади.
17 грудня 1980 року, на позачерговому з'їзді МПЛА — ПП, були підтверджені повноваження душ Сантуша по виконання обов'язків на всіх вищеперелічених державних посадах. У першій половині 80-х років душ Сантуш зробив перші спроби проведення політичних і економічних реформ, реалізація яких украй ускладнювалася станом війни, в якому знаходилася країна.
У 1985 році II з'їзд МПЛА — ПП знов затвердив душ Сантуша на всіх державних постах.
У період з 1986 по 1992 рік душ Сантуш зосереджує зусилля на активізації процесу мирного врегулювання в країні. В результаті, до 1992 року було завершено виведення окупаційних військ ПАР з національної території, а також було вирішено питання про повернення на батьківщину кубинського військового контингенту.
У грудні 1986 року душ Сантушу присвоєно звання генерала армії — вищого військового звання Анголи.
У цей період, у зв'язку із змінами міжнародного обставин в регіоні і, зокрема, з проголошенням незалежності Намібії, були розпочаті переговори, в результаті яких був підписаний мирний договір в Біссі і початий процес переходу Анголи до політичного плюралізму і принципів ринкової економіки. Підписання договору зробило можливою організацію і проведення демократичних виборів на багатопартійній основі. В результаті виборів МПЛА отримала більшість місць в найвищому законодавчому органі країни. За душ Сантуша проголосували 49,57 % виборців. У зв'язку з неможливістю проведення другого туру виборів, душ Сантуш новопризначений на пост президента Республіки Ангола.
Серед найзначніших завдань, що стояли перед президентом Анголи, можна відзначити забезпечення територіальної цілісності, досягнення і збереження миру в країні. Ці задачі були вирішені в результаті підписання в квітні 2002 року в Луанді Меморандуму про взаєморозуміння, що з'явився доповненням до Лусакського Протоколу.
Після розпаду СРСР душ Сантуш здійснив ринкові реформи і допустив у країну іноземні компанії. Ангола стала другим після Нігерії виробником нафти в Африці, і від 2007 Ангола є одним із членів Організації країн-експортерів нафти.
На парламентських виборах 2012 року партія МПЛА одержала впевнену перемогу та за новою конституцією Жозе Едуарду душ Сантуш зберіг свою посаду як голова парламентського списку, що переміг[1].
Відзнаки і нагороди
Заслуги душ Сантуша відмічені присвоєнням багатьох нагород і звань. 29 квітня 1993 року душ Сантуш, на знак визнання його зусиль зі створення «вільної демократичної і мирної Анголи», був удостоєний Почесного диплома Національного інституту свободи США (INS). душ Сантушу був удостоєний низки високих іноземних нагород і відзнак, зокрема, він був відмічений Почесними Дипломами "Національної комісії з расової справедливості єдиної церкви Христа (США) і Федерального університету Бразилії, йому вручали нагороди президент Намібії Сем Нуйома і президент Габона Омар Бонгу. У 1998 році на IV черговому з'їзді партії душ Сантуш знов переобраний головою МПЛА.
душ Сантуш є співзасновником Співтовариства країн офіційної португальської мови (CPLP).
Особисте
Жозе Едуарду душ Сантуш одружений. Дружина — Ана Паула душ Сантуш. Має троє дітей, серед яких донька Ізабел душ Сантуш, в 2013-му стала першою жінкою-мільярдером у Африці. У вільний час займається футболом, гандболом, баскетболом, грає на гітарі і барабані. Віддає перевагу легкій музиці. Любить літературу, де віддає перевагу ангольським авторам.
Література
- В. І. Головченко. Жозеф-Едуарду душ Сантуш // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Примітки
- Angola set to vote for parliament and president (англійською). BBC. 31 серпня 2012. Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 17 вересня 2012.
Посилання
- душ Сантуш // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Жозе Эдуарду душ Сантуш на peoples.ru