Жуан Гуларт

Народився 1 березня 1918. Юрист за фахом.

У 1946—1950 депутат законодавчої асамблеї штату Ріу-Гранді-ду-Сул.

З 1950 року — депутат в Національному конгресі Бразилії.

У 1953—1954 міністр праці, промисловості і торгівлі.

У 1955—1961 віце-президент.

У серпні 1961 року в Бразилії виникла політична криза, і тогочасний президент Жаніу Квадрус пішов у відставку. Президентом тимчасово став Раніері Маззіллі, оскільки Гуларт перебував з офіційним візитом в КНР.

7 вересня 1961 року Гуларт став президентом.

До нього із симпатією ставились прості люди, давши йому прізвисько Жанго, що походить від злиття прізвища та імені. Проте він не мав підтримки серед військової та фінансової еліти після заміни Квадруса, і вони вирішили перед тим, як передати владу Гуларту, створити парламентську систему правління, розраховуючи, що через парламент реальна влада опиниться в їх руках, а сам Гуларт не матиме реальної влади. Проте головою конгресу став Танкреду Невіс, який раніше свівпрацював з Гулартом. У січні 1963 року на референдумі населення проголосувало за сильну президентську владу, і Гуларт отримав право проводити реформи. Він обмежив вивезення капіталу за кордон й націоналізував комунікаційні компанії, переглянув концесії на розробку й видобуток природних ресурсів.

Фінансові кола, католицька церква, впливова в Бразилії, і США вирішили, що Гуларт симпатизує комуністам, хоча компартія Бразилії була заборонена. 19 березня в Сан-Паулу відбувся марш проти гулартовських реформ «За Родину, Бога і Свободу». 31 березня 1964 року почався антиурядовий заколот в штаті Мінас-Жерайс. Гуларт спробував чинити опір, але армія його не підтримала. Тому президент був змушений втекти зі столиці до Порту-Алегрі, звідки він емігрував до Уругваю.

Помер Гуларт 6 грудня 1976 в Аргентині у віці 59 років.