Жудін Микола Дмитрович

Микола Дмитрович Жудін
Народився 14 грудня 1891(1891-12-14)
Бердичів
Помер 5 грудня 1968(1968-12-05) (76 років)
Київ
Місце проживання Кам'янець-Подільський, Київ
Країна Російська імперія, СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Київський політехнічний інститут
Галузь металеві та дерев'яні конструкції, будівельна механіка
Заклад Київський інженерно-будівельний інститут
Звання професор
Ступінь кандидат технічних наук
Батько Жудін Дмитро Ананійович
Нагороди

Мико́ла Дми́трович Жу́дін (нар. 14 грудня 1891, Бердичів — пом. 5 грудня 1968, Київ) — український учений, фахівець в галузі металевих та дерев'яних конструкцій і будівельної механіки. Кандидат технічних наук. Професор (1958). Член-кореспондент Академії будівництва і архітектури Української РСР (1958).

Біографія

Микола Дмитрович Жудін народився 14 грудня [1] (за іншими даними — 15 грудня [2]) 1891 року в Бердичеві. Син художника Дмитра Жудіна, брат художниці Ольги Жудіної.

Від 1892 року жив у Кам'янці-Подільському. 1909 року закінчив Кам'янець-Подільську гімназію [3].

1918 року закінчив Київський політехнічний інститут. Від 1914 року працював техніком Київського округу шляхів сполучень. У 1918—1919 роках був інженером, начальником розвідувальної партії в Управлінні забудови Києва. У 1921—1922 роках перебував у лавах Червоної армії. У 1922—1930 роках працював у Київському політехнічному інституту старшим викладачем, доцентом.

Від 1930 року працював у Київському інженерно-будівельному інституті: засновник і завідувач кафедри дерев'яних і металевих конструкцій (у 1930—1967 роках), проректор із наукової роботи (у 1943—1948 роках), професор (від 1958 року; звання надано без захисту докторської дисертації — за великі заслуги в розвитку науки). Читав курс «Металеві та дерев'яні конструкції».

Водночас — старший науковий співробітник та завідувач відділу Інституту будівельної механіки АН УРСР (1933—1957). У 1940—1941 роках під керівництвом Жудіна в Інституті будівельної механіки АН УРСР виконано велике експериментальне дослідження моделей колон Палацу Рад СРСР. Був також постійним консультантом на великих будовах і в проектних організаціях Києва.

У роки німецько-радянської війни керував кафедрою будівельних конструкцій Куйбишевського інженерно-будівельного інституту (Росія).

Передав Кам'янець-Подільському історичному музею-заповіднику велику колекцію картин батька та сестри.

Нагороджено орденом «Знак Пошани» та медаллю.

Наукова діяльність

Автор понад 30 наукових праць, зокрема п'яти монографій, присвячених дослідженню пластичних деформацій в стальних конструкціях. Основні з них відносяться до 1933—1939 років. Книга «Стальные конструкции» (Москва, 1957) рекомендована Міністерством вищої освіти СРСР як підручник для інженерно-будівельних вищих навчальних закладів.

Основні праці з питань сталевих конструкцій і будівельної механіки.

Підготував 13 кандидатів наук.

Примітки
  1. Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — 856 с. — С. 730.
  2. Історія Національної академії наук України. 1938—1941: Документи і матеріали. — К., 2003. — С. 396.
  3. Випускники Кам'янець-Подільської гімназії 1883—1920(рос.)

Література
  • Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — 856 с. — С. 730.
  • Учені вузів Української РСР. — К., 1968. — С. 164.
  • Кабачинська Світлана. Натхнення їй дала краса землі Поділля // Кам'янець-Подільський вісник. — 1995. — 8 квітня. — С. 5.
  • Костриця М. Ю. Постаті землі Бердичівської: Історико-краєзнавчі нариси. — Т. 2. — Житомир, 2005. — С. 53.
  • Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930—2000): Довідник. — К., 2001.
  • Історія Національної академії наук України. 1938—1941: Документи і матеріали. — К., 2003. — С. 396, 588.
  • Мартинюк М. В. Долі, пов'язані з Бердичевом: Біографічні нариси про визначних людей міста. — Житомир: Волинь, 2009. — С. 59—60.

Зовінішні посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.