Заборона куріння

Основна стаття: Пасивне куріння

Першочерговим завданням законів, які обмежують куріння в громадських місцях, є захист людей від пасивного куріння. Адже за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я вдихання вторинного тютюнового диму приводить до 600000 випадків передчасної смерті в рік. У тютюновому димі міститься більше 7000 хімічних речовин, з яких, щонайменше, 250 відомі як шкідливі і 69 як канцерогенні. Більш того, сам вторинний тютюновий дим ВООЗ класифікує як канцероген[3].

Серед дорослих людей вдихання вторинного тютюнового диму підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань на 25-30% та респіраторних хвороб, включаючи ішемічну хворобу серця і рак легень[3]. Відповідно до досліджень, ризик отримати рак легень у людей, які працюють у сильно задимлених приміщеннях (приміром, офіціанти та бармени), підвищується до 101% порівняно з тими, хто працює у нормальних умовах. Діти, які піддаються впливу пасивного куріння, на 50-100% частіше хворіють гострими респіраторними хворобами[3]. А серед дітей грудного віку вдихання вторинного тютюнового диму може викликати раптову смерть, у вагітних жінок — народження дітей з низькою масою тіла.

За інформацією ВООЗ приблизно 40% всіх дітей у світі, 33% чоловіків і 35% жінок некурців регулярно піддаються впливу пасивного куріння. 31% випадків смерті, пов'язаних з вдиханням вторинного тютюнового диму, відбувається серед дітей[4].

Куріння також завдає непрямих збитків або додаткових витрат, яких можна було би уникнути, як економікам країн загалом, так і конкретним підприємствам та особам. Зокрема:

• за оцінками американського Товариства актуаріїв, вартість лікування некурців, які захворіли в результаті впливу вторинного тютюнового диму, становить майже 5 млрд доларів США в рік.
• у Великій Британії лікування захворювань у дітей, викликаних впливом пасивного куріння, обходиться в наступні суми: щонайменше 9,7 млн фунтів стерлінгів щорічно йде на надання першої медичної допомоги та лікування астми, 13,6 млн фунтів стерлінгів на госпіталізацію і 4 млн фунтів стерлінгів на препарати для лікування астми у дітей.
• У Швейцарії результатом куріння в громадських місцях є: 32000 днів госпіталізації, яких можна було б уникнути, втрата 3000 років життя людей і 330 млн швейцарських франків на лікування хвороб, викликаних тютюновим димом.
• В Гонконгу економічної шкоди, що завдаються пасивним курінням (прямі витрати на медичне обслуговування, довгостроковий догляд і зниження продуктивності праці), оцінюється приблизно в 156 млн доларів США.
• У Шотландії дослідники, які провели опитування в 200 компаніях, підрахували, що зниження продуктивності праці у зв'язку з невиходом на роботу курців через хвороби, пов'язані з палінням, обходиться в 40 млн фунтів стерлінгів.
• Прийняття законів, що обмежують куріння, знижує ризик пожеж і нещасних випадків, що в свою чергу зменшує витрати на страхування. У Сполучених Штатах вільні від тютюнового диму підприємства можуть придбати страхування від пожеж і страхування майна за нижчими тарифами, при цьому знижки можуть сягати 25-30%[5].

2010 року набув чинності закон, який забороняє куріння в кафе і ресторанах. Власники закладів площею до 50 квадратних метрів можуть самостійно обирати, чи буде кафе/ресторан повністю для курців або бездимним. Порушення закону карається штрафом у розмірі до 10 тисяч євро.

У другому за чисельністю населення місті країни, Кордові, ввели заборону на куріння за кермом автомобіля. Порушникам – штраф $111 або позбавлення волі строком від 15 до 90 днів.

З 2011 року діє повна заборона на куріння у закладах громадського харчування. Перед тим діяла заборона на куріння у закладах, де продається їжа, а не тільки напої.

Введено заборону на куріння у 15 найбільших парках та площах Мінська.

З червня 2012 діє повна заборона на куріння у громадських місцях, зокрема, в закладах громадського харчування. За порушення курцям загрожує штраф у розмірі від €150 до €250, а власникам закладів, які допустили порушення - від €1500 до €2500, а при повторному порушенні – до €5000. Щоправда, у грудні 2012 ухвалили закон, який дещо пом’якшує цю заборону – дозволяє куріння після 22.00.

Повна заборона куріння у закладах харчування введена 2006 року. За невиконання закону громадянам доведеться заплатити штраф у розмірі від 30 до 200 фунтів стерлінгів, а власнику закладу — 2,5 тисячі фунтів стерлінгів.

Заборона куріння у громадських місцях, і закладах харчування зокрема, діє з 2010 року.

Дозволено палити в невеликих барах до 40 квадратних метрів. Також закон дозволяє курити в спеціальних місцях, відведених для цього. Заборона набула чинності в 2007 році.

Акторам театру заборонили курити на сцені в ході виступу, навіть якщо того вимагає п'єса. Ввели також заборону на куріння всередині медичних закладів та на їх території, на зупинках громадського транспорту, спортивних і релігійних спорудах.

2004 року Ірландія стала першою країною у світі, в якій заборонили куріння у закладах харчування.

Заборона куріння у закладах громадського харчування діє з 2011 року. Влітку 2012 набула чинності заборона куріння на пляжах. Поки вона поширюється лиш на пляж Моран острову Гран Канарія, де відтепер потрібно відводити 75% пляжу некурцям і 25% - курцям. У 2013 році влада планує розширити часткову або повну заборону й на інші пляжі країни.

Куріння в публічних місцях, зокрема, барах, ресторанах і кав'ярнях, заборонено з 2005.

У липні 2012 почала діяти заборона куріння у громадських місцях, зокрема в закладах громадського харчування та закладах, призначених для масового відпочинку.

Ввели заборону куріння у закритих приміщеннях закладів харчування Гавани, які знаходяться у власності держави.

З 2012 року діє заборона куріння у громадських місцях, зокрема, у закладах харчування, магазинах та на робочих місцях.

У жовтні 2012 ухвалено закон про повну заборону куріння у громадських місцях, зокрема, в закладах громадського харчування.

Курити не можна в ресторанах і кафе з 2008 року. При цьому в популярних кофішопах дозволяється курити марихуану. З 2010 року закон не поширюється на кафе і бари площею до 70 квадратних метрів.

Палити в громадських місцях у Норвегії заборонили ще в далекому 1988 році, а ось заборона на куріння в барах прийняли там лише в червні 2004 року.

Закон, що забороняє куріння в ресторанах, освітніх і медичних установах, на зупинках громадського транспорту був прийнятий в листопаді 2010 року.

З 2015 року вводиться повна заборона куріння у громадських місцях, зокрема, в закладах харчування.

З січня 2012 введена заборона на куріння у громадських місцях, щоправда, вона поки не поширюється на заклади громадського харчування. Штрафи за порушення – від €75 до €190.

У квітні 2012 почала діяти заборона куріння в аеропортах та на бортах літаків, а також у всіх громадських місцях, за винятком закладів громадського харчування та місць проведення весільних або інших святкових чи ритуальних подій[6].

Боротьба з курінням у Фінляндії почалася ще в 1976 році з введення закону про заборону куріння в громадських місцях. У 2000 році прийняли новий закон, за яким необхідно розділяти кафе та ресторани на дві зони: для курців і некурців. Прийнятий в 2010 році новий закон повністю заборонив курити в громадських місцях. Влада Фінляндії також поставила перед собою мету: стати до 2040 року некурящою країною[7].

Протягом року опісля прийняття в штаті Аризона закону про заборону куріння в громадських місцях, кількість госпіталізацій через інфаркт зменшилося на 13%, з нестабільною стенокардією — на 33%, інсультів — 14%, астми — 22%[3].

Через дев'ять місяців після набуття чинності закону про заборону куріння в громадських місцях, 59% курців повідомили про зменшення кількості щоденного вживання сигарет, 49% відзначили, що вірогідність того, що вони кинуть палити збільшилася, а 79% серед тих, хто кинув палити, підтвердили, що в цьому їх допомогло ухвалення закону[8].

У Шотландії число госпіталізацій з гострими коронарними синдромами в дев'яти великих лікарнях зменшилося на 17% через 10 місяців після введення в дію антитютюнового закону. Кількість госпіталізацій з діагнозом «гострий коронарний синдром» знизилася серед курців на 14%, серед колишніх курців на 19%, а серед людей, які ніколи не курили — на 21%[9].

Протягом листопада-грудня 2011 р. Київський міжнародний інститут соціології на замовлення організації «Quirk Global Strategies» провів опитування щодо ставлення українців до ухвалення закону про заборону куріння в громадських місцях. Результати виявилися наступними:

• 84% українців підтримують прийняття закону, який заборонятиме курити всередині більшості громадських приміщень, включно із усіма робочими місцями, житловими будинками, офісами.
• Високий рівень підтримки бездимних приміщень зафіксований в усіх регіонах країни. Найбільший — на Сході та Півночі — 88%, найменший, але теж переважний, на Заході −78%;
• Закон підтримують 92% жінок та 76% чоловіків.
• Законодавство про повну заборону куріння в ресторанах та кафе підтримують 77% населення, в барах — 74% населення.
• Загалом 91% українців визнає пасивне куріння шкідливим для здоров'я: 35% українців «сильно турбує», коли їх обкурюють, 31% «доволі сильно», 16% «лише трохи» та 17% «зовсім не турбує».
• 83% українців вважають, що права клієнтів та працівників дихати чистим, вільним від диму повітрям, зокрема, в ресторанах, барах та кафе є вищими, ніж права курців там курити.
• Права курців забруднювати повітря токсичними речовинами тютюнового диму ставлять вище лише 8% українців[10].