Забірко Віталій Сергійович

Віталій Сергійович Забірко (нар. 22 грудня 1951(19511222), Артемівськ (нині Бахмут)) — український письменник-фантаст. Більшість творів написав російською мовою.

Віталій Забірко
Віталій Сергійович Забірко
Віталій Забірко під час т. зв. фестивалю «Зорі над Донбасом» у 2021 році
Ім'я при народженні Віталій Сергійович Забірко
Псевдо Віталій Зорін
Народився 22 грудня 1951(1951-12-22) (70 років)
Артемівськ
Громадянство  СРСР
 Україна
Діяльність прозаїк
Alma mater ДонНУ
Мова творів російська
Роки активності 1972
Напрямок проза
Жанр фантастичний роман, повість, оповідання
Magnum opus «Антропогенний фактор»
Премії «Бронзовий Ікар» (2006), «Місячна веселка» (2013), премія імені Єфремова (2018)
Сайт: samlib.ru/z/zabirko_w_s/indexvote.shtml

 Забірко Віталій Сергійович у Вікісховищі

Біографія

Віталій Забірко народився в Артемівську (нині Бахмут). Після закінчення середньої школи він вступив на хімічний факультет Донецького університету, який закінчив у 1976 році. Після завершення навчання тривалий час працював старшим науковим співробітником ВНДІ «Реактивелектрон». Пізніше перейшов на творчу роботу: спочатку працював журналістом, а пізніше головним редактором донецького російськомовного видавництва «Отечество». На початку 1980-х років брав активну участь у семінарах для молодих письменників-фантастів у Малєєвці та Дубултах, а також був активним учасником Всесоюзного творчого об'єднання молодих письменників-фантастів при видавництві «Молода гвардія». з 1992 року Віталій Забірко є членом НСПУ, а з 2004 року Спілки письменників Росії.

Літературна творчість

Віталій Забірко розпочав літературну творчість у 1972, коли його оповідання «Сторожовий пес корпорації» надрукували в журналі «Техника – молодежи», за яке автор отримав сою першу премію, ставши переможцем міжнародного конкурсу «71-РОБОТ-72». Пізніше тривалий час Забірко не публікувався, і лише в 1988 році його твори вийшли друком в україномовній збірці «Пульс безконечності — Теплий сніг — Ілюзіон», в якій також опублікували твори Євгена Филимонова та Миколи Анісімова. До цієї збірки увійшли повість Забірка «Теплий сніг» та кілька його оповідань, включно з першим його опублікованим оповіданням «Сторожовий пес корпорації».[1] У 1988 році опублікована повість письменника «Варіант», яка перегукується з романом братів Стругацьких «Важко бути богом», яке надруковано в авторській збірці в 1991 році разом із повістю «Войнуха». У своєму творчому доробку письменник має приклади більшості жанрів класичної фантастики: класичної пригодницької фантастики у збірці «Пришестя цивілизацї», фантастичний крутійський роман представлений романом «Усі кулі повз цілі», іронічний трилер представлений романом «Дуже багато привидів», екологічна фантастика представлена в збірці «Дорожні нариси естет-ентомолога», фантастичний детектив представлений романом «Антропогенний фактор».

Премії

Бібліографія

Романи

  • 1998 — Все пули мимо
  • 2000 — Операция «Карантин»
  • 2002 — Слишком много привидений
  • 2004 — Рай под колпаком
  • 2005 — Антропогенный фактор
  • 2005 — Мы пришли с миром
  • 2006 — Мародер

Повісті

  • 1988 — Вариант
  • 1988 — Теплый снег
  • 1989 — Войнуха
  • 1989 — Тени сна
  • 1990 — Побег
  • 1994 — Похороните меня в земле Парадаса
  • 1995 — Ловля млечника на живца
  • 1995 — Пришествие цивилизации
  • 2003 — Жил-был кудесник
  • 2003 — Имитация
  • 2003 — Крылья судьбы
  • 2010 — День пришельца

Оповідання

  • 1972 — Сторожевой пёс корпорации
  • 1984 — Чудо в чемодане
  • 1987 — Переступи порог
  • 1988 — Пейзажний живопис Антона Віленовича Полосіна
  • 1988 — Право приказа
  • 1989 — Близнецы
  • 1989 — Камень слова
  • 1991 — За морями, за долами, за высокими горами…
  • 1991 — За стенами старого замка
  • 1993 — Парниша, открой дверь!
  • 1993 — Экспансия по-франски
  • 1993 — Я люблю свою жену, или Еще один вестерн
  • 1995 — И ещё раз о контакте
  • 2003 — Работа за рубежом
  • 2007 — Галоши для крокодила
  • 2010 — Кое-что из жизни членистоногих
  • 2010 — У начала начал
  • 2011 — Приворотное зелье
  • 2012 — Дикая тварь из дикого леса
  • 2012 — Здесь живет Морок

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.