Завальний Ігор Юрійович
І́гор Ю́рійович Зава́льний (3 червня 1992 — 3 вересня 2014) — старший солдат Збройних сил України.
| Завальний Ігор Юрійович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
3 червня 1992 Симонівка | |
| Смерть |
3 вересня 2014 (22 роки) Побєда (Новоайдарський район) | |
| Поховання | Суми | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
.png.webp){kind=small} Ракетні війська і артилерія | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєвий шлях
Закінчив Терешківську ЗОШ, у котрій навчалася й майбутня дружина. Побралися з Оксаною, у пошуках роботи переїздять до Сум. Працював зварювальниким-котельником, завод ім. Фрунзе. Відслужив строкову службу, внутрішні війська, Кіровоград. Мобілізований 24 березня 2014-го, оператор, 1-й взвод, 27-й реактивний артилерійський полк. В липні підрозділ рушив у зону бойових дій.
3 вересня 2014-го загинув під час обстрілу з території Російської Федерації із РСЗВ «Смерч» базового табіру 27-го полку поблизу Старобільська. Ігор був саме в тому бліндажі, у який влучив снаряд. За кілька секунд всі згоріли.
Без Ігоря лишились дружина та донька Єлизавета (народилась у червні 2014-го).
Похований в місті Суми 9 вересня 2014-го.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- у вересні 2015-го в Терешківській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку його честі
Джерела
- Завальний Ігор Юрійович
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»